З ініціативи голови Рівненської ОДА Олексія Муляренка водойму вперше комплексно обстежили та розробили дорожню карту з її порятунку. Кошти на наукове дослідження, а саме 180 тисяч гривень, спрямували з обласного природоохоронного фонду.
Над вивченням стану річки науковці рівненського університету та його студенти працювали весь останній рік. А нещодавно в приміщенні РОДА презентували громадськості свої напрацювання.
Експерти обстежили русло, заплаву та водозбірну територію Усті. Проводили польові, натурні дослідження, аналізували склад води в лабораторних умовах. Таким чином вони зібрали повну інформацію по показниках мулових відкладень, якості води, ландшафту тощо.
Їх висновок – стан водойми критичний. А саме у воді наявна висока концентрація важких металів, фосфатів, азоту, а деякі показники перевищують допустимі норми у десятки, а то і сотні разів.
На екологічний стан річки впливають як антропогенні фактори – відсутність прибережних захисних смуг, несанкціоновані скиди, стихійні сміттєзвалища, так і природні чинники, наприклад, зміна клімату. Втім, позитивом наразі є те, що попри забрудненість, водойма все ще здатна до самоочищення. Тому є шанси її врятувати.
Як відзначає один з авторів дослідження, доцент кафедри екології НУВГП Ігор Стадник, попереджувальну роботу щодо оздоровлення річки потрібно було здійснювати ще 60 років тому.
«А сьогодні на порядку денному вже відновлювальні заходи, які необхідно проводити комплексно. Для цього ми пропонуємо середні, коротко- та довгострокові завдання. Серед них – забезпечення цілісності водоохоронної зони, наявність прибережних захисних смуг, локалізація забруднюючих речовин та модернізація очисних споруд», - прокоментував науковець.
Також розробили інтерактивну GIZ-карту, де представлена вся структура басейну річки Устя. У карті систематизовані усі запропоновані заходи з порятунку річки, враховуючи районування території. Науковці стверджують, що це дослідження річки і діагностика її стану є найбільш комплексною науковою працею в Україні наразі.