Як не треба навчати математику в першому класі

Нещодавно на сторінках електронного журналу Pacific Standard Бетттіна Чанг опублікувала статтю з описом одного дослідження, присвяченого урокам математики. Так-так, не дивлячись на те, що в світі зараз йдуть запеклі суперечки про MOOC, інтенсивно розвивається Гейміфікація і інші види інтерактивного навчання, можна замовити плакат про математику, в реальному педагогічному середовищі вирішуються побутові питання методики.

Доцент Пенсільванського Університету Пол Морган, на чиє дослідження спирається Беттіна, зазначає, що методика викладання математики в початковій школі виявляється найбільш вразливою, адже до сих пір не з'ясовано питання, яка педагогічна технологія найбільш ефективна для навчання маленьких дітей.

Існує не так багато досліджень, присвячених математичним досягненням в початкових класах. Крім того, немає серйозних оцінок ефективності педагогічних технологій. Ще менше досліджень розглядає, як методи навчання можуть впливати на відстаючих від програми учнів.

Відсутність наукових робіт в цій галузі створює певні проблеми. Так, під час невеликого дослідження 2009 року Морган і його колеги виявили, що учні, у яких виникали труднощі з математикою в дитячому садку, продовжували демонструвати погані результати і в початковій школі. Інші дослідження показали, що в довгостроковій перспективі студенти, у яких були проблеми з математикою, пішли згодом на більш низькооплачувану роботу і мали більше шансів опинитися зовсім безробітними, не дивлячись на хороші оцінки з читання.

Пізніше дослідження Моргана, опубліковане нещодавно в виданні Educational Evaluation and Policy Analysis, показує, що вчителі математики, в чиїх класах багато відстаючих, намагаються використовувати різноманітні методичні прийоми. На жаль, ці методи або не мають ніякого позитивного впливу на успіхи учнів, або вони допомагають лише тим дытям, які і так добре розбираються в математиці, залишаючи далеко позаду слабких школярів.

Морган і його колеги проаналізували дані 1998-1999 рр., Щоб провести одне з найсерйозніших на сьогоднішній день досліджень в цій області. Національна репрезентативна вибірка включала 13 393 дітей, розділених на 3635 класи в 1338 школах. Вчителі заповнили анкети, в яких розповіли, як часто в своїй практиці вони використовували різні методи для навчання певним математичним навичкам.

Для більш точних результатів при аналізі даних бралися до уваги чинники, які враховували зміни в успішності, минулі досягнення (в даному випадку, позначки з математики, які були в садку), «соціально-економічний статус» і рівень освіти батьків.

В результаті дослідження вчені виділили чотири основні методи навчання. Найбільш традиційну технологію, в рамках якої вчителі спочатку показували, як вирішувати завдання, а потім просили учнів попрактикуватися самостійно, класифікували як «управлінську». З іншого боку дослідники виділили «особистісно-орієнтовану» модель, яка дозволяла учням, які працюють в групі, створювати власні математичні гіпотези і застосовувати їх до реального життя. У «маніпулятивно-калькулятівній» техніці діти працювали з фізичними об'єктами (M&M's, копійки, настінні плакати і т.д.), для вирішення математичних завдань і / або використовували калькулятори. Нарешті, в категорію «рух / музика» були включені методи, в яких учні самі переміщалися і використовували музичний супровід.

Результати показали, що під керівництвом викладача заняття проходили більш ефективно в плані підвищення академічної успішності учнів. У той же час особистісно-орієнтована техніка покращувала результати лише серед тих студентів, які і раніше не демонстрували труднощі у вивченні математики.

Самі тривожна група вчителів - ті, у яких були класи з переважною більшістю невстигаючих, вважали за краще використовувати калькулятор і музичний метод. Коли діти намагалися вирішити завдання або втрачали інтерес до навчання, вчителі починали використовувати фізичні об'єкти, музику або рух, щоб спробувати привернути увагу хлопців. Однак ці методи ніяк не вплинули на академічні успіхи.

Як припускає Морган, можливою причиною розбіжностей є те, що особистісно-орієнтоване навчання і інші альтернативні методи вимагають від учнів більшої пізнавальної активності. Ті, у кого вже є проблеми з математикою, просто відволікаються на обробку M & M's або пересування, упускаючи при цьому математичні поняття. На думку Моргана, ці результати могли б мати великі наслідки для освітньої політики США, що відстоюється адміністрацією Обами і прийнятою в 45 штатах. Адже загальноосвітні стандарти, які надають особливого значення використання різних підходів для вирішення проблем успішності, співвідносяться з категорією особистісно-орієнтованого методу, неефективність якого підтверджена дослідженнями Моргана:

Ми намагаємося допомогти дітям, наскільки можемо це зробити. Жодне дослідження не зовсім, кожне має свої обмеження. Але ми не хочемо, щоб рішення, прийняті за дітей, грунтувалися на небилицях. Ми повинні спробувати використовувати емпіричні дані і докази, перш ніж щось вирішувати.

Хтось міг би посперечатися з Полом Морганом. У століття ігрового навчання не всі підтримають ідею традиційної форми уроків. Хтось призведе в приклад бестселер Стівена Строгаца «Як отримати задоволення від Х» або додаток DragonBox Algebra як варіанти легкого і приємного вивчення математики. На що можна відповісти: тут немає ніякого протиріччя.

Хто сказав, що вчитель, який веде свій клас по темних коридорах пізнання, обов'язково повинен бути прісним сухарём? Все зовсім навпаки. Гарненько пошукавши в пам'яті, ви обов'язково знайдете спосіб хоча б одного шкільного вчителя, тієї самої Людмили Іванівни, суворі дисциплінарні вимоги якої перепліталися з дивовижними за своїм змістом уроками. Саме їй свого часу вдалося прищепити вам любов і повагу до Цариці всіх наук. Хоча, можливо, вона зустрілася вам не в початковій школі й вела НЕ математику, а хімію. Але це вже деталі, суть від яких не змінюється.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: