Митрополит Євсевій: "Коли випаде з кишені гаманець і вам його повернуть, - тоді настане відродження нації"

- Владико, ви у нас порівняно недавно, але своїми мудрими, щирими духовними проповідями відразу прихилили до себе серця парафіян, яких до Свято-Покровського храму на Різдво прийшла величезна кількість. Як люди відсвяткували Різдво Христове на Рівненщині?

- Гарно святкують, в основному, люди дотримуються добрих християнських звичаїв. Попереду в нас ще одна свята вечеря: пісна - перед Богоявленням. Нагадаю, що щедрівками славити Бога можна було лише 14 січня, а не наперед - 13-го, як нерідко квапляться зробити наші діти.

- Ось ми добре святкуємо: і колядуємо, і щедруємо, і засіваємо, та й храмів ніхто не забороняє зводити й молитися в них, а національної духовності нема. Чому?

- На жаль, не можу сказати, коли ж створиться одна духовна родина, коли українці стануть вірними дітьми Божими, щоб разом осягнути вічне спасіння в Царстві Божому. Якби 15 років тому хтось мені сказав, що Україна буде на розпутті, буде великою духовною пусткою, поглинутою пияцтвом, брехнею, розпустою - ніколи не повірив би!

Багато хто каже, це так тому, що тяжко жити, а коли в Україні жити було легко? Однак, у всі часи українці глибоко шанували батька-матір, людей похилого віку, довіряли один одному, не чіпляючи важезних замків на дверях… А нині син-бізнесмен приїде до батьків-селян, розсядеться на дивані, а ті стоять згорблені перед ним і слова проти не скажуть, бо ж доляри дає на прожиття.

Ніколи Україна не знала й такої кількості розлучень - це наша біда. Нині левова частка мого часу йде на спроби примирити молоді пари, які повінчалися, а через три-чотири місяці подружнього життя розлучилися у загсі й просять розірвати церковний шлюб. То як така молодь може зміцнювати державу, якщо не здатна зберегти власної сім’ї?

Єпископ має вивести віруючих на рівну дорогу

- Владико, ви багато подорожували по світу, тому можете порівняти і спосіб життя, і спосіб мислення інших людей. Як ви думаєте, можливо, ми вже й розчинимося в глобалізованому світі такими нікчемами? Може, ми як народ уже свою місію виконали?

- Я вважаю, що саме свята церква може зберегти націю. А добрий архипастир повинен бути вчителем для своєї єпархії. Єпископ, як пише апостол Павло, має вчити, нагадувати, просити, застерігати, а то й карати з великою обережністю і терпінням.

Недобрі були б батько й мати, що лиш би хвалили своїх дітей і ніколи не ганили за їхні погані вчинки й лиху поведінку. Ісуса Христа фарисеї ніколи б не видали на суд і розп’яття, коли б Христос лише хвалив їхні вчинки й ніколи не говорив їм терпких слів перестороги.

Ще я впевнений: допомогти нації вибратися на битий шлях можуть українські жінки-матері, тому треба повертати благоговійну любов до матерів. Зрозумів я це, коли побував у кабінеті Генерального Секретаря ООН і побачив величезну, на півстіни, картину - він вклоняється і цілує землю, на якій стоять ноги його рідної матері. От як люди шанують своїх матерів, а з ними - і своє походження!

- Різке майнове розшарування на бідних і багатих теж негативно позначилося на світогляді українців, чи не так?

- У США мені довелося побувати біля могили Кеннеді, доступ до могили є відкритим для кожного. Кинулося у вічі, що на цвинтарі всі хрести однакової величини, тобто - ніхто не виділяється своїми статками. А гляньте на наші кладовища - один поперед іншим хизується. І, в той же час, поряд величного надгробка може бути занедбана могилка, а неподалік - смітник. Скоробагатьки не хочуть морочитися зайвими клопотами, не усвідомлюючи, що й за це доведеться відповідати. Наприклад, у Японії могили 1904 року, ще з російсько-японської війни, у бездоганному стані. Їх доглядають школярі, і вони змалку знають, що з мертвими не воюють… У Японії у людних місцях висять такі своєрідні заклики: “Якщо ти багатий, не підвозь своїх дітей до школи чи університету, а зупинися за квартал, щоб твоє дороге авто не пригнічувало інших!”.

Я 57 років служу церкві й не боюся труднощів і праці, але найбільше турбуюся про відповідальність перед Богом та Народом, у краще майбутнє якого все ж вірю.

Афоризми від митрополита

• Ліпше солом’яна злагода, ніж золота сварка.

• Менше вкусиш - більше ковтнеш.

• Не все знаєш - краще спиш.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: