Підкорити небо

Рівнянин, майстер із парашутного спорту Валерій АНТОНІШИН за своє життя стрибнув з парашутом аж 2 тисячі 500 разів! Цей рекорд в області ще ніхто не побив. Щороку з’являються на Рівненщині нові люди, які теж хочуть випробувати себе в парашутному спорті чи, принаймні, хоч один-єдиний раз підкорити силу земного тяжіння...

- Перший стрибок з парашутом я здійснив, коли мені було 20 років, - на базі Рівненського авіаційно-спортивного клубу, - розповідає рекордсмен із кількості парашутних стрибків. - Відчуття неймовірне. Після гуркоту літака, з якого я по команді вистрибнув, у вухах забриніла тиша. Я повільно летів під куполом парашута, й милувався панорамою навколо. З’явилася жага до життя. Чотири хвилини спуску на землю були раєм. Хотілося спробувати ще раз. Однак новачку в один і той же день не дозволяють стрибати двічі.

- Який стрибок був найстрашнішим?

- Страх з’явився згодом, коли на рахунку було вже п’ять стрибків з парашутом, хоча нічого страшного не трапилося. У практиці майже кожного парашутиста настає критичний момент. У мене це було між п’ятим та десятим стрибком. Потім страх зник.

- Пане Валерію, чи завжди у вас розкривався парашут, адже відомо, що ще в радянські часи за рік у країні, в середньому, гинуло п’ять-шість парашутистів?

- Був екстремальний випадок під час змагань у Чернігові. Основний парашут не розкрився. Однак був запасний. Завданням було скинути несправний парашут, і відкрити запасний - якомога швидше, звісно. Адже я стрімко наближався до землі. Без суттєвих проблем удалося відкрити купол і приземлитися.

- Але ж, буває, що й запасний не відкривається... Як то кажуть, з його-то щастям!..

- Це рідкість. Але всяке трапляється в небі. Парашутний спорт - один із екстремальних, однак – найбільш романтичний. На базі Рівненського авіаційно-спортивного клубу не було трагічних випадків. Але я пам’ятаю історію, коли загинув юнак під час військових навчань. Коли не розкрився основний парашут, він, розгубившись, затис руками запасний купол, і той, на жаль, не розкрився.

- Кажуть, що вже є такі парашути, з якими можна стрибати в повітря разом з інструктором...

- Так. Називається парашутна система “Кенгуру”. Однак такі парашути дорогі (від восьми тисяч доларів), тому Рівненський авіаційно-спортивний клуб поки що не може придбати собі такий. Хоча з часом, впевнений, “Кенгуру” з’явиться і в нас. Сьогодні бажаючі можуть стрибнути з парашутом самостійно, пройшовши певний курс навчання (за словами командира парашутної ланки Ігоря БОРДЮГА, підготовка новачка до стрибка з парашутом триває 6-8 годин). Підкорення повітряної стихії запам’ятовується на все життя. У людини зростає сила волі та впевненість у собі.

З дружиною познайомився... в небі

...Пан Антонішин настільки полюбив небо, що, практично, не розлучався з ним - не було такого дня, щоб він не стрибав із парашутом. Навіть із дружиною Тамарою познайомився... в небі. Вона теж парашутистка у минулому (до того ж, ще й майстер спорту зі стрільби з бойового та спортивного пістолетів!). Сьогодні Валерій Антонішин на пенсії, вже не літає, хоча, каже, небо часто сниться... Тепер молодь крокує його слідами.

Нині авіаційно-спортивний клуб проводить набір бажаючих займатися авіаційними видами спорту, в тому числі - парашутним. Організаційні збори відбудуться 4 лютого 2007 року, о 12 годині, за адресою: м.Рівне, вул.Курчатова, 3 (Мототрек), 4-ий поверх. До слова, за підсумками минулого року, Рівненський авіаційно-спортивний клуб зайняв перше місце за професійними та спортивними показниками серед усіх клубів України, тому цього року всі масштабні змагання проводитимуться на Рівненському аеродромі у Воронові.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: