Різних «достойних» депутатів ми обирали до парламенту за 28 років Незалежності, але серед них не було таких, що сиділи за зґвалтування. Тим більше, що є стандартна процедура перевірки біографії кандидатів, яку проводять політичні партії перед тим, як того чи іншого кандидата підтримати на виборах по мажоритарному округу. Вона досить проста. Організаційний відділ обласної організації перевіряє чи немає у громадянина якоїсь погашеної судимості. Робиться це просто і швидко. Партія таким чином страхується від скандалів, тому що не може собі дозволити того, щоб її добре ім?я конкуренти паплюжили при будь-якій нагоді. Тобто, людина засуджена за такий важкий злочин як зґвалтування, просто не могла бути підтримана на виборах партією, яка думає про своє політичне майбутнє. Однак, вже за кілька днів виявилось, що «партія таки підтримала».
Жах цієї ситуації в тому, що за Романа Валерійовича Іванісова 21 липня 2019 року віддали свої голоси 28600 наших земляків, що склало 35,91?% від усіх виборців, які прийшли до дільниць на 153 окрузі. Тобто, усі ці люди повірили, що вони голосують за чесну людину, яку підтримує президент України Володимир Зеленський. Автору в день голосування вдалося побувати на одній з дільниць 153 округу і поспілкуватися з виборцями, які вже проголосували. Хочу сказати, що люди вірили в те, що вони обрали гідного «слугу народу», який «зробить їх ще раз» і в команді «ЗЕ» побудує нову чесну і справедливу Україну. Що ми маємо сьогодні? Роман Іванісов не склав мандат депутата, як це б зробив парламентарій в європейській країні. Його не позбавили мандату рідні однопартійці, що було б логічно, хоча б з точки зору політичного виживання партії «Слуга народу». Навіть в рідному для себе 153 окрузі законотворець не провів прес-конференції, на якій би він пояснив деталі своєї біографії.
Чому так сталось? Не знаю, але зрозуміло інше – після «казуса Іванісова» перспектива успішного виступу «Слуги народу» на місцевих виборах 2020 року, принаймні на Рівненщині, виглядають, м?яко кажучи, дуже і дуже мізерними. Тут все просто. Якщо партія не виганяє з ради депутата, який її скомпрометував, це означає, що вона не вважає його дії аж таким вже дуже поганими і немає ніякої гарантії того, що й до місцевих рад не пройдуть такі ж самі «слуги».
Володимир Конєв