Вимираємо?

Демографічна ситуація в Україні усі три десятиріччя була проблемою, яку влада і суспільство не помічали. Хоча вона є. Звісно, можна багато говорити про об’єктивні обставини, спадок комуністичного режиму. Але чим далі ми відходимо від часів розвинутого соціалізму, коли народження та виховання дітей було пріоритетом держави, і при цьому одним з небагатьох пріоритетів, який виконувався, а не тільки декларувався, тим менше в Україні залишається громадян.

За даними управління статистики в Рівненській області: чисельність наявного населення області, за оцінкою, на 1 листопада 2020р. становила 1150 тис. осіб. Упродовж січня–жовтня 2020р. чисельність населення зменшилася на 2924 особи.

Зменшення чисельності населення області відбулося за рахунок природного (на 2007 осіб) та міграційного (на 917 осіб) скорочення населення.

Природний рух населення області у січні-жовтні 2020р. характеризувався зменшенням народжуваності та збільшенням смертності порівняно з січнем–жовтнем 2019р. Кількість живонароджених у січні-жовтні 2020р. становила 10286 осіб, померлих – 12293 особи.

Це офіційна інформація. При цьому втрати населення від еміграції оцінюються за офіційними даними, тобто далеко не повністю. Але навіть за десять місяців поточного року, з яких вісім з половиною місяців діяв карантин з усіма його обмежувальними заходами, майже тисяча мешканців області вирішили мігрувати… При цьому жодних програм з повернення людей з–за кордону в нас немає. Про будівництво доступного житла для молодих сімей, у нас тільки говорять. На дітей в нас платиться в рази менше ніж у всіх наших сусідів. Там суттєво підтримують молодих батьків, мотивуючи сім’ї мати по декілька дітей.

В наших умовах, звісно, кількість новонароджених буде падати.

Відсутність зрозумілої демографічної політики вже призвела до дуже суттєвого скорочення населення, і далі, скоріше за все, буде тільки гірше. Звісно, якщо у нашої влади не зміниться ставлення до нашого ж народу.

24.12.2020

Володимир Конєв

Коментарі (0):

Анонсовані статті свіжого № 1225 від 01.07.2025p.

Тарас Сень: «З 2000 року працюю для дітей…»

Початок літа вже традиційно є «дитячим». Це не дивно, оскільки закінчується навчальний рік у школах і починаються літні канікули.

Найкращого часу для дитячих розваг важко знайти. На жаль, саме дитячих літніх заходів в нас проводиться, на думку автора, замало, і це погано. Діти найбільше потребують позитивних емоцій, особливо в такий важкий час. Але є люди, які постійно працюють для того, аби малечі та підліткам влаштовувати святковий настрій. І роблять вони це дуже вдало....

=>>>=

	№996 від 24.12.2020p.
	Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477