Так як пальне в нас здебільшого імпортне, така реакція ринку пального більш ніж дивна. Автор попросив прокоментувати ситуацію на ринку топменеджера однієї з великих мереж АЗС.
– Тут немає нічого дивного. Зростає на світових ринках вартість сирої нафти. А її ціна напряму впливає на вартість бензину та солярки. Можу сказати, що нинішнє подорожчання не останнє і за тиждень ми будемо мати підвищення ціни десь в межах двох гривень за літр.
Прогноз невеселий, особливо якщо врахувати той факт, що вартість пального напряму «включена» в цінники усіх харчів, від неї залежить вартість поїздок в громадському транспорті (за виключенням тролейбусів) та й вся економіка залежить від того, скільки коштує пальне.
Чому так сталось? Українська економіка традиційно споживає багато бензину та солярки. Автотранспорт в основній своїй масі старий і тому не економічний. У бізнесу хронічно не вистачає коштів на його заміну, дешевих автокредитів громадяни та бізнес за великим рахунком ніколи не бачили, тому старенькі машини наш реальний сектор економіки використовує до повного їх зносу. Так було завжди. Державної політики по стримуванню цін на пальне в нас теж дуже давно не було, хоча це роблять всі наші сусіди.
Потрібно просто зменшити податкове навантаження на продавців пального, і тоді ціни природним шляхом зменшаться. Взагалі ж, можна в теорії реанімувати хоча б пару вітчизняних нафтопереробних заводів, купувати за державні гроші сиру нафту (навесні минулого року вартість одного бареля опускалась нижче 10 доларів, сьогодні вартість бареля підходить до позначки 60 доларів) – потім продавати нафту вітчизняним НПЗ за цінами нижче ринкових і контролювати вартість готової продукції. Фантастика? Ні. Саме так роблять в більшості розвинених країнах світу, адже розуміють – для економіки важливо мати мінімальні ціни на пальне. На жаль, в нас очікувати чогось подібного не варто, і тому бізнес в нас чекає чергову битву з черговим ворогом – дорогим пальним.
Партнери 