Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №1010 від 08.04.2021p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"


  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Квітень 2021p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
Травень 2021p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
     1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31

Новини Рівне

#Ракурс житейський

Нелюба донька

Нелюба донька

– Перший має бути син, – сказав Петро, коли дружина Міля завагітніла.

– Кого Бог пошле, той і буде.

– Навіть не думай дівку народити!

Міля народила дівчинку. Петро, дізнавшись новину, добряче напився. В селі думали – від щастя. Насправді ж Петро заливав оковитою злість. Ще маленької не бачив, а вже не любив її.

Із пологового будинку Мілю забирали батьки. Вона плакала. Молоденька медсестра думала – від радості. Насправді ж – від душевного болю через дурну чоловікову впертість.

– Що, зраднице? – зустрів Мілю на ганку захмелілий Петро. – Нормальні жінки хлопців народжують, а ти…

Маленьку назвали Люба. Мілина матір сумно жартувала: нелюба Люба.

Петро жодного разу не взяв доньку на руки. Щоб не чути дитячих плачів, перебрався спати до літньої кухні. Батьки й родина опам’ятовували чоловіка. Але не було ради на його затятість.

Коли Любі виповнилося шість років, на світ з’явився брат Антон. Петро хвалився сином. Пригощав усіх у сільській забігайлівці. На запитання про Любу відмахувався, мовляв, вона його не цікавить.

Люба побоювалася батька. Навіть, коли він проходив повз неї, душею відчувала його холод і нелюбов.

Коли Антон почав ходити, Люба змушена була пантрувати брата.

– Мілю, дитині треба уроки вчити, а не нянькою бути, – казала мати.

Міля, не бажаючи накликати чоловікового гніву, ігнорувала материні зауваги.

– Якщо будеш в усьому потакати й годити Петрові, він тобі на голову сяде, – не вгавала матір. – Він уже гріх за Любу має. Хто таке видів, щоб батько рідну дитину так не любив? Ось Каленики вдочерили малу після смерті сестри. Дбають про неї. Вона Каленичиху матір’ю називає, а Каленика – батьком. А твій…

– Мамо, не лізьте в наше з Петром життя.

Здавалося, від батька передалася Антонові нелюбов до сестри. Усі свої провини брат перекладав на Любу. Скаржився на неї заради того, аби батьки вчергове висварили сестру.

Люба ж поспішала стати дорослою. Чекала, коли отримає атестат і залишить дім. Назавжди.

Їй не справили нової випускної сукні. Мати позичила плаття в родички. І босоніжки в Люби були трохи поношені. На випускний батько не прийшов. Інший радів би, що у доньчиному атестаті лише три четвірки, а решта – відмінно. Та Петрові байдуже. Антон же до науки не надавався: крім трійок, у щоденнику більш нічого не було.

Бабця дала Любі гроші на дорогу, коли та їхала вступати до педагогічного училища, і благословила внучку. Міля ж сказала:

– Я не маю за що тебе вдягати-взувати, коли будеш вчитися. Спершу треба було заробити, а потім про науку думати.

– Їдь, їдь, дитино, – втрутилася у розмову бабця. – Поки живу, буду допомагати. А, ти, Мілю, побійся Бога таке городити. Бо не знаєш, до кого на старості доведеться голову прихилити.

…Люба збиралася заміж за брата подруги-одногрупниці.

– Хіба те весілля потрібне? – запитала доньку Міля. – Одні витрати.

Микита, наречений, втішав обраницю. А їй було боляче і образливо. Й незручно перед Микитою та його батьками.

На вечірці Петро сидів, наче чужий. Міля була ні в сих, ні в тих. А Люба хотіла, аби швидше закінчилася забава.

Маленьке чоловікове містечко стало для Люби великим затишним світом. Микита кохав і шанував дружину. Свекруха зі свекром називали Любу «дитинкою». Молоду жінку поважали на роботі. Люба працювала вихователькою у дитсадку. Вона любила своїх непосидюх. А вони дарували тепло своїх сердечок добрій Любові Петрівні.

Згодом у родині з’явилася на світ Наталочка. Свекор величезними ручищами ніжно брав крихітку і примовляв:

– На мене схожа. Дідусева внучка. Ач, мій ніс…

Люба плакала від радості. Такої любові вона не знала від рідної сім’ї.

До села Люба з чоловіком навідувалась радше заради бабці. Коли ж старенької не стало, відчула: її тут ніхто не чекає. Мати з батьком переймалися тільки Антоном. Розпещений син одружуватися не поспішав. Та й дівчата від Антона швидко тікали: не витримували його запального характеру і зарозумілості. В Антонових друзях були перші дебошири на селі. До роботи парубок не надавався. І потреби не було. Батьки щедро спонсорували його «кишенькові витрати».

…Антон не хвилювався за материне здоров’я, коли та занедужала. Злостився, що лікування потребує багато грошей. Що матір тепер не може йому догоджати.

Люба навідувала Мілю в лікарні. Якось запитала, чи приїжджав Антон.

– Він не має часу.

– Може, на роботу пішов?

– Що ти таке кажеш? Де в селі добру роботу знайти?

– Мамо, чому ви мене не любили? І не любите. Ні ви, ні батько.

Міля мовчала. Бо що мала відповісти? Що все життя годила й потакала чоловікові, а потім – синові? Боялася, аби любов до доньки не відштовхнула Петра? Хоча він, перемовлялися сільські молодиці, потай бігав до Зойки-зоотехнічки. Міля чоловіка на зраді не застукала. Але зауважила, яким нахабним поглядом дивилася на неї Зойка. І співчутливо – односельці. Що Антон, коли занедужала й не мала дати грошей на чергову примху, мало руки на неї не підняв? Що розуміє: ні чоловікові, ні синові, вона, хвора, не потрібна? Що не може попросити пробачення у неї, в Люби? Сама не знає, звідки така впертість. Що довгими безсоними ночами вимолює в Бога не прощення і здоров’я, а смерті?

Люба чекала, що скаже матір. Міля вдавала, що заснула. Люба тихенько вийшла з палати. Міля відкрила очі…

Із першими зазимками не стало Мілі. Після похорону до Люби підійшов брат:

– Ти того… не забувай, що батька маєш. Випрати, хату побілити мусиш.

– Твоя сестра нічого не мусить, – втрутився у розмову Микита. – До цього часу ти її у гості не запрошував.

– А я не в гості запрошую. Батькові хто допомагати буде?

– Ти!

Петро до доньки ні на похороні, ні після похорону не підійшов. Наче Люби й не було.

…Антон невдовзі перебрався жити на друге село до колишньої пасії, яка овдовіла. Петро залишився сам.

Приходив Антон до батька, коли листоноша приносила пенсію. Петро вділяв синові дещицю грошей. Син ішов. А Петро чекав, коли добра сусідка Настя принесе миску гарячого борщу чи супу.

– Ти б, Петре, з Любою помирився, – якось сказала сусідка.

Петро махнув у відповідь рукою.

…Петро посковзнувся на сходах біля ганку під час першого заморозку. Зламав ногу і добряче потовкся. Повернувся з лікарні в холодну порожню хату. Син жодного разу не провідав батька. Зате не забув прийти у «пенсійний» день.

– Антоне, хіба ти не знав, що я у шпиталі?

– Часу не мав. І до району тепер не дешево добиратися. Ти того… Любі дай знати, щоб приїхала. Випере, зварить що-небудь.

Петро промовчав…

Одного дня Петро поїхав до містечка, де жила донька. Ось її будинок. Новий, добротний. На подвір’ї – дорога автівка. Кругом порядок. З хати вистрибнуло маленьке дівча. Схоже на Любу. Любина внучка. Петро почухав потилицю. Він не поїхав на весілля, коли Люба віддавала заміж Наталю. Вслід за малою вийшла Люба з Микитою. Микита взяв маленьку на руки. Підкинув до неба. Всі щасливо засміялися.

Петро кілька разів прошкутильгав туди-сюди біля будинку. Розболілася нога. В животі млоїло від голоду. Ступити на доньчине подвір’я не наважився…

08.04.2021Ольга ЧОРНА


Переглядів: 351

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1014 від 07.05.2021p.
¤ 
Три срібні медалі вибороли рівняни на Чемпіонаті України

Три срібні медалі вибороли рівняни на Чемпіонаті України

22-24 квітня 2021року в місті Тернопіль відбувся Чемпіонат України з боротьби греко-римської серед юніорів....

¤ 
Кримінальні провадження щодо журналістів перебувають на особливому контролі

Кримінальні провадження щодо журналістів перебувають на особливому контролі

На цьому наголосив очільник поліції Рівненської області Олексій Камишанський під час особистої зустрічі із т.в.о. начальника слідчого управління Ігорем Коцюбинським, що відбулася 30 квітня....

¤ 
Забив штахетиною до смерті

Забив штахетиною до смерті

Нині 18-річний мешканець села Щоків перебуває в ізоляторі тимчасового тримання. За завдане умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть односельця, йому загрожує до десяти років позбавлення волі....

¤ 

Оптимізація – не ліквідація: головний освітянин області пояснив, чому потрібно реформувати навчальні заклади

На Рівненщині необхідно зробити шкільну мережу більш ефективною. На цьому наголосив начальник управління освіти і науки Рівненської ОДА Петро Коржевський під час селекторної наради з головами РДА та територіальних громад області. Так, головний освітянин області пояснив, що оптимізація мережі загальноосвітніх навчальних закладів наразі є одним з найбільш актуальних завдань....

¤ 
На Гурбах вшанували пам’ять бійців, полеглих у найбільшому бою УПА

На Гурбах вшанували пам’ять бійців, полеглих у найбільшому бою УПА

Уже традиційно на третій день Великодня жителі Рівненщини та багато гостей з інших регіонів з’їжджаються до урочища Гурби. Саме там сімдесят сім років тому відгримів найбільший в історії УПА бій. І досі у лісах покояться ті, хто у буремні часи став на захист України попри чисельну перевагу ворога....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (6198)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (5845)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (4455)
• Допомога під час карантину [967] (4438)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (4434)
• Бюджет і ми… [965] (4361)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (4323)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (4307)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (4259)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (4256)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (4253)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (4196)
• Живи до ста! [965] (4141)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (4035)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (4016)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (3939)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (3938)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (3727)

ТОП-15 свіжого номера:

• Як вибрати правильного партнера по продажі трикотажу серед великого переліку? (204)
• Три срібні медалі вибороли рівняни на Чемпіонаті України (94)
• Чому слід іноді класти частину одягу в холодильник (87)
• Чому наші бабусі мили підлогу з сіллю, та чому цей спосіб досі актуальний (87)
• Кондиціонер для білизни в домашніх умовах – і ваша білизна буде вам «вдячна» (84)
• Розумні поради щодо альтернативного використання морозильної камери, окрім зберігання їжі (79)
• Оптимізація – не ліквідація: головний освітянин області пояснив, чому потрібно реформувати навчальні заклади (74)
• Заливний пиріг з яйцями та сардинами (66)
• Початок сезону… (64)
• На Гурбах вшанували пам’ять бійців, полеглих у найбільшому бою УПА (63)
• Забив штахетиною до смерті (63)
• Кримінальні провадження щодо журналістів перебувають на особливому контролі (61)
• Команди ДЮСШ Верес здобули дві перемоги у чемпіонаті ДЮФЛ (61)
• Двоє гравців “Кардинал-Рівне” отримали статус вільних агентів (36)
• Аптечка і акули за склом: що чекає в номері готелю за 200 000 доларів (33)


 Партнери 
 
Рекламная газета "Об`ява" Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | Експорт | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2020 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(0362) 62-31-31, (098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(0362) 62-31-31, (098)0565477

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс