Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №1046 від 16.12.2021p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"

  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Березень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30
Квітень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30

Новини Рівне
QRcode

#Ракурс житейський

Мамина душа все простила…

Мамина душа все простила…

– Баю-бай, спи, Степанку, засинай, – тихенько співала Віра біля колиски сина. Малий вертівся, сплакував…

Степанко народився кволеньким, хворобливим. Віра з Антоном, чоловіком, робили все, що могли, аби маленький видряпувався з хворіб, аби жив. Старша донька Люба не любила братика. Ревнувала. Бо йому діставалося більше уваги.

– Зрозумій, серденько, Степанко часто хворіє, – гладила по голівці доньку Віра.

Люба скидала мамину руку з голови і зі злістю вигукувала:

– Коли виросту, ви мені будете не потрібні!

Люба затаїла образу на батьків і на брата…

Віра працювала у дитячому садку. Ледве стримувала сльози, коли її маленькі вихованки кидалися з обіймами до матерів, коли допомагали молодшим братикам-сестричкам застібати гудзики чи зав’язувати шнурівки. «Звідкіля в моєї Люби стільки нелюбові?» – запитувала сама у себе жінка.

У школі за норовливий характер Любу називали Любкою. Дівчата в подруги до Любки не набивалися. Так і закінчила школу, не маючи ні найкращої подруги, ні першого кохання.

Єдине, що любила Любка – шити. Її зошити були змальовані моделями. І вже в шостому класі щось строчила на старій бабусиній швейній машинці. Вирішила: вчитиметься у швейному училищі. Батьки радили вступати до інституту. Любка затялася: ні!

І в училищі Любка не завела подруг. Дівчата їй заздрили. Бо мала таки талант до обраного ремесла. І не любили – за прикрий характер.

А в Степана був хист до математики. І талант притягувати до себе людей. У школі, а потім в інституті хлопець мав багато друзів. Дівчата мрійливо зітхали, коли Степан починав розповідати черговий жарт.

– Тобі в артисти треба було йти, а не в математики, – сміялися.

– Ще встигну! – відповідав.

Віра з Антоном гордилися сином.

А Люба… Так і не могла порозумітися ні з батьками, ні з братом. Віра й так, і сяк намагалася знайти спільну мову з донькою – не виходило.

Біда трапилася, коли Степан був на п’ятому курсі. Поїхав із товаришем до його родичів. Мотоциклом. Товариш любив проїхатися «з вітерцем». Так було й цього разу. На одному з крутих поворотів мотоцикл злетів з дороги. Товариш добряче потовкся, але залишився живий. Для Степана цей день став останнім.

Віра сподівалася: після смерті брата Люба опам’ятається, пом’якшає. На жаль… Здавалося, втрату єдиного брата Люба сприйняла байдуже.

– Антоне, ми втратили двох дітей, – мовила Віра до чоловіка.

Той лише скрушно похитав головою.

Синова смерть і доньчина впертість підкосили Вірине здоров’я. Жінка гасла, мов свічечка: тихенько й сумно. Невдовзі поруч зі Степановою могилою з’явилася й Вірина.

Антон з рідною сестрою перебирали Вірині речі. У сумці-торбинці, яку Віра брала до лікарні, лежав старий товстий зошит. Вірин щоденник. Почала його вести ще тоді, коли Антон запропонував заміжжя.

«Сьогодні день обійняв мене, сонце поцілувало, а бешкетник-вітер запрошував до танцю. Дякую, світку, що радієш зі мною. Я така щаслива! Вихожу заміж за Антона! Світку, ти знаєш, як я люблю його…»

«У нас з Антоном буде дитина. Я хотіла би першу донечку. Вона мені сниться. Маленьке сонечко біжить назустріч. Розсипає сміх. Я відчуваю дотик теплих долоньок і щастя…»

По Антоновому обличчі текли сльози. Чоловік не знав, що його дружина уміла так гарно писати й відчувати. Він наче заново знайомився зі своєю Вірою. Тільки не міг уже їй сказати, наскільки рідна та дорога вона для нього.

– Антоне, дай цей щоденник Любі. Хай прочитає. Може, щось до неї дійде, – сказала сестра.

Антон вагався: а потрібно?

Та все ж якось простягнув доньці зошита.

– Мамин щоденник. Якщо хочеш – прочитай.

«У нас донька, донечка-сонечко! Назвемо її Любою, Любцею, Любов’ю. Як я хвилювалася, коли вперше взяла її на руки. «Привіт!» – сказала тихенько. І мені здалося, сонечко усміхнулося. А може, ця кумедна гримаска лише видалася усмішкою? Ні, таки доня привіталася зі мною…»

«У Любці – перші зубчики. Вона схожа на зайчатко…»

«Любця розбила коліно. Приклала їй листочок подорожника. Навіть казку придумала про дівчинку і подорожник, аби не плакала. Вітер приніс маленьке зернятко і вкинув його в землю. Зійшла травичка. Її сусідки були високими, а подорожник виріс від землі на півсльози. Травичка сумувала, бо ще не знала, що вона не проста, а чарівна…»

«У нас буде друга дитина. Антон хоче сина. Любця буде щаслива. Спершу оберігатиме братика, а потім братик оберігатиме її. А якщо народиться дівчинка, то назвемо її Надія. І буде в тата Антона три дівчинки: Віра, Надія, Любов…»

«Син! Чоловік хоче назвати його Степанком. На честь свого діда, який Антона дуже любив…»

«Степанко часто хворіє. Світку, благаю тебе, допоможи моєму синові. Якби я могла забрати його біль! Я інколи відчуваю себе такою безпорадною. Ні, я сильна! Синочку, твоя мама дуже сильна. І дуже любить тебе. Моя любов буде тримати тебе в цьому світі. Ти виростеш гарним, розумним. Зараз плачеш, а колись будеш багато сміятися, радіти. Я знаю…»

«Люба не злюбила братика. Ні я, ні Антон не можемо нічого вдіяти. Якби вона розуміла, як боляче нам робить. Звідкіля в неї це?..»

«Люба уже випускниця. Не хоче, аби ми йшли на вечірку. Доню, я лише подумки можу тебе обняти, погладити твоє довге русяве волосся. Подумки розмовляю з тобою. Подумки благословляю тебе. І подумки тебе люблю. Цього несказаного назбиралося стільки, що вже, здається, в серці обмаль місця…»

«Світку, ти таки забрав Степанка. Синочку, колись я розповідала тобі казочку про хлопчика, який так сильно любив небо, що маленькі ангели прилітали до нього і нашіптували чарівні сни. У своїх дивних снах він спав на великих хмарах, а маленькими хмаринками накривався. Замість подушечки клав голову на кулачок. Іноді сідав на хмари, схожі на великі кораблі, і плив безмежжям світу. Це була твоя улюблена казочка. Тепер твоя душа там, де жив казковий хлопчик…»

«Добре, коли життя обривається різко. Без болю й страждань. І як тяжко, коли життя відходить поволі. Воно схоже на стару людину, яка, обпираючись на палицю, долає шлях у нікуди. Воно витікає тоненькою, незамітною цівкою…»

«Любцю, не бійся підняти голову до неба і поговорити зі мною, коли я там буду. Я чекала цього на землі. І чекатиму на небесах. Святий обов’язок матері – чекати: і при житті, і після…»

Люба ридала на Віриній могилі. Цілувала прохолодну землю. Обіймала свіжий горбик. Просила прощення. Материна душа дивилася з небес. Вона все простила, тільки не може витерти доньчині сльози…

16.12.2021Ольга ЧОРНА.


Переглядів: 1099

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1166 від 24.04.2024p.
¤ 
Лабораторія стовбурових клітин працюватиме на базі госпіталю у Клевані

Лабораторія стовбурових клітин працюватиме на базі госпіталю у Клевані

Цей первинний матеріал використовуватимуть для лікування травм спинного мозку. Про це на своєму Telegram повідомив голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш....

¤ 
У п’яти громадах Рівненщини стартує проєкт для збільшення патронатних сімей

У п’яти громадах Рівненщини стартує проєкт для збільшення патронатних сімей

П’ять громад Рівненської області візьмуть участь у загальнонаціональному проєкті ЮНІСЕФ «Родина для кожної дитини: розвиток сімейного патронату». Це Гощанська, Рівненська, Костопільська, Радивилівська та Вараська....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (21222)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (17355)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (14582)
• Допомога під час карантину [967] (14506)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (14338)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (14156)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (14028)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (14002)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (13992)
• Живи до ста! [965] (13974)
• Бюджет і ми… [965] (13915)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (13908)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (13781)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (13684)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (13680)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (13629)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (13242)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (13214)

ТОП-15 свіжого номера:

• Збільшено грант для Рівного від корпорації НЕФКО (372)
• Лабораторія стовбурових клітин працюватиме на базі госпіталю у Клевані (58)
• Як шкіра може розповісти вам про здоров’я серця? (57)
• Три простих напої для профілактики тромбозу (56)
• У п’яти громадах Рівненщини стартує проєкт для збільшення патронатних сімей (56)
• Чому темніє в очах, коли ви встаєте з ліжка? (55)
• Прості способи знизити кров’яний тиск (54)
• Зіткнення автомобіля з велосипедом (54)
• Переходив дорогу і потрапив під авто (47)
• У Березному в ДТП постраждав неповнолітній пішохід (45)
• П’яний водій збив пішохода (45)
• Переправляв за кордон чоловіків з «інвалідністю» (45)
• У трьох закладах Рівненщини можна отримати безоплатну медичну допомогу при інфаркті (44)
• Постачали наркотики до колонії (44)
• У Вараському районі загинув мотоцикліст (42)


 Партнери 
 
Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2022 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(098)0565477, (096)3950057

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Pika.rv.ua
АІ "Ракурс"