Від держрегулювання до продуктових карток. Як планують стримати ціни?

та світові тенденції

Пандемія коронавірусу боляче вдарила по українській економіці. Якщо 2020-го інфляція у річному вимірі становила 5?%, як і планував НБУ, то 2021 року ситуація вийшла з-під контролю. За даними Держстату, за підсумками минулого року інфляція склала 10?%. Вартість продуктів харчування стрибнула на 10,8?%. Найбільше подорожчали: цукор (+61,5?%), олія соняшникова (+57,7?%), яйця (+47?%) та хліб (+15,8?%). Решта цін на м’ясні, молочні та бакалійні товари виросли у межах 7-10?%, подешевшали тільки фрукти (-2,1?%) і овочі (-3,9?%). Ціни зросли як для роздрібних, так і для оптових покупців.

Фахівці кажуть, що є чимало факторів, які впливають на кінцеве ціноутворення. Наразі головний – це зростання цін на енергоносії та сировину. За словами голови наглядової ради «Молочного альянсу» Сергія Вовченка, компанії вимушені закладати зростання цін на комунальні платежі у вартість товарів, аби не працювати у збиток. Непідйомні ціни на газ ставлять під удар цілі галузі виробників молока, м’яса, хліба та кондитерських виробів.

«Ціна на газ за рік для нас виросла майже в 10 разів (з 5,5 грн/м куб. до 50 грн/м куб.). Електроенергія – в 2,5 раза. Ціни на таропакувальні матеріали – на 42?%. Ціни на молоко-сировину – на 25?%. А от ціни на готову продукцію ми спромоглися підняти в середньому лише на 7?%», – зауважує Вовченко.

В НБУ також кажуть про психологічні чинники цінових коливань в умовах нарощення присутності російських військ поблизу українських кордонів.

«Фактична споживча інфляція в грудні 2021 року залишалася вищою за прогноз. Це насамперед зумовлювалося посиленням впливу вторинних ефектів від подорожчання енергоносіїв та інших виробничих витрат на широкий спектр товарів та послуг. Крім того, стрімкіше сповільнення інфляції наприкінці року стримувало посилення військової напруги на кордонах із Росією, що негативно вплинуло на очікування населення, бізнесу та інвесторів», – пояснюють в НБУ.

Почасти зростання цін викликано і зовнішніми факторами, зокрема, нестабільністю ринків торгівлі та поганим врожаєм у світі. Експерти кажуть, що Україна не єдина, хто стикнулася із різким стрибком цін. Це світовий тренд, що спричинений зростанням собівартості продуктів. Минулого року найпотужніші економіки світу вперше за багато років фіксували ріст інфляції. За даними Євростату, рівень інфляції в 19 країнах єврозони зріс до 5?%, і є найвищим за весь час ведення статистики. У США інфляція на кінець 2021 року становила 7?%, що також є найвищим показником із 1982 року. Індекс споживчих цін у Великій Британії у річному вимірі зріс на 5,1?% – це також максимум за 30 років. За розрахунками фахівців, минулого року на світовому ринку сировини почався новий «суперцикл» росту цін.

Держрегулювання не вихід

Аби переломити ситуацію і зупинити зростання цін, український уряд ввів держрегулювання. Граничний рівень націнки на низку соціально значущих продуктів не може перевищувати 10?%. Обмеження цін стосується таких товарів: гречана крупа, цукор, пшеничне борошно, макаронні вироби, молоко, соняшникова олія, курячі яйця, куряча тушка, вершкове масло. За словами першого заступника міністра аграрної політики Тараса Висоцького, такі обмеження мають стабілізувати ринок роздрібної торгівлі та унеможливити маніпуляцію цінами.

Водночас частина експертів та представників торговельних мереж критикують такі заходи. Оскільки подорожчання викликане об’єктивними факторами, втручання держави може мати зворотній ефект. «Якщо глибинні причини зростання цін не будуть усунені, не будуть компенсовані комплексною держпідтримкою виробників продовольчої групи, то спроби регулювання на більш тривалий період можуть призвести до серйозного дефіциту товарів першої необхідності», – висловлює свої побоювання голова «Української організації захисту споживачів послуг» Олег Тітамир.

Іншим механізмом захисту українців від подорожчання може стати програма так званих «продуктових талонів». Таку ідею висловив на початку січня радник президента з економічних питань Олег Устенко.

«Це можуть бути і додаткові виплати для компенсації зростання цін, і запровадження food stamps у системі «Дія» – так званих «продуктових чеків», як це практикується в США», – сказав він.

Звичайно, для запуску такої програми потрібне фінансування, якого держбюджет на 2022 рік не передбачає, а також визначення адресності допомоги.

«На мій погляд, адресна допомога завжди ефективніша, ніж загальне регулювання. Держава має втручатись в роботу ринку лише точково – у вигляді державного нагляду. Таким чином, бізнес і бюджет зазнають менших втрат. Для калькуляції потрібно розуміти, хто саме зможе претендувати на отримання такої допомоги, на які продукти будуть розповсюджуватися food stamps», – вважає радниця комітету з аграрних питань української Асоціації бізнесу та торгівлі Яна Казьміна.

Більшість експертів погоджується, який би шлях стримання цін не обрав уряд, потрібно якнайшвидше захистити найбільш вразливі групи населення.