Це твердження неочевидне, адже на перший погляд до президентських та парламентських виборів ще є трохи часу. Але тут важливо не скільки залишилось до нових виборів, які теоретично можуть бути дочасними, а скільки пройшло з моменту виборів минулих. Як ми пам’ятаємо, обидві події відбулись навесні та влітку 2019 року. Тобто, в нинішньому році ми будемо відзначати третю річницю зміни влади в Україні. Три роки – це багато, принаймні більша частина каденції президента і парламенту вже позаду і потрібно звітувати про успіхи, а опозиції – критикувати зроблене, або незроблене владою. І тут починається найцікавіше. В усій новітній історії України «фінішна пряма» влади, влади будь-якої, насичена подіями. В цьому немає нічого дивного, адже для влади діючої немає нічого гіршого, як стати після виборів владою колишньою. Яскравий приклад – нелегка доля п’ятого президента нашої країни, який змушений сьогодні значну частину свого часу проводити на допитах та у судах.
Щоб уникнути такої перспективи владі потрібно сподобатись виборцям. По ідеї, це потрібно робити весь час, але в нас така вже традиція – чим ближче до виборів, тим краще влада ставиться до народу. Що це означає на практиці? Будуть, звісно, гучні заяви та розповіді, але принаймні спроби ввести «ринкові» тарифи на комуналку – малоймовірні. Така ж ситуація і з податками. Так, грошей в бюджеті не вистачає. До слова, їх у нашому бюджеті ніколи не вистачало, але спроба додатково оподаткувати щось, буде дуже і дуже обережно проводитись, аби не вдарити виборця по самому чутливому місцю – по гаманцю.
А тепер про невеселе. Результатом карантинів по всьому світу стали економічні збитки. Це у всіх. У нас за офіційною інформацією у 2020 році промислове виробництво впало на 5,5?%. Це багато. А минулого року воно зросло аж на 1,1?%. Тобто, станом на початок 2022 року наша економіка навіть не дотягнула до рівня 2019 року. За таких умов, де будуть братися гроші, щоб гасити збитки комунальників, затикати «діру» в пенсійному фонді і хоч якось тримати бюджет, хоча б, в задовільному стані – незрозуміло. Проблема передвиборчого періоду – це боротьба економіки з політикою, і вона явно буде цікавою, хоча і невеселою.