Сучасне українське кіно, про яке говорить світ

«Земля блакитна, ніби апельсин», реж. Ірина Цілик

Документальний фільм режисерки Ірини Цілик «Земля блакитна, ніби апельсин» є рекордсменом за кількістю національних та міжнародних нагород серед фільмів останніх років. Відповідно до опитування кінокритиків, що його провів Національний центр Олександра Довженка, стрічка зайняла 34 позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно. Влітку 2021 року Українська Кіноакадемія визнала «Землю блакитну, ніби апельсин» найкращим фільмом і присудила йому «Золоту Дзиґу». Крім того, впродовж 2020-2021 років стрічка отримала 14 міжнародних нагород. Серед яких – нагорода «Санденс», Міжнародної асоціації документалістів, Цюрихський кінофестиваль та інші.

Назва «Земля блакитна, ніби апельсин» є цитатою з вірша французького поета-сюрреаліста Поля Елюара. Фільм показує життя багатодітної родини у прифронтовій Красногорівці. Попри постійні обстріли, сім’я із мами і чотирьох дітей дружня і весела, вони займаються творчістю, грають на музичних інструментах і знімають власний фільм про війну.

«Мені здається, що глядачів найбільше чіпляє, що тема війни в Україні показана у нашому фільмі з дещо несподіваної перспективи. Тому що війни як такої у фільмі небагато. Вона виступає фоном, а основний акцент – на цих маленьких людях, які невідомі й непомітні для великого світу, але які є дуже хоробрими і виживають у тих складних умовах. І не просто виживають, а активно й навіть весело борються за те, щоб зберегти в собі любов до життя, людяність і добрі взаємовідносини. Мене це дуже вразило, причому справа не тільки в цій сім’ї», – розповіла в інтерв’ю «Укрінформу» режисерка Ірина Цілик.

Майже половину вартості стрічки було профінансовано завдяки Держкіно (2,7 млн грн). Фільм знімали у 2017-2019 роках у Красногорівці, Авдіївці, Кураховому на Донеччині, а також у Києві.

«Стоп-земля», реж. Катерина Горностай

Художній фільм «Стоп-земля» розповідає історію столичних одинадцятикласників, зняту в документальній стилістиці. За словами режисерки Катерини Горностай, у стрічці поєднаний досвід її покоління та сучасних підлітків. Попри різницю у віці, у них однакові проблеми: стосунки з однолітками і батьками, перші закоханості, розгубленість перед майбутнім, пошуки себе. Усе настільки чесно і достовірно, що кожен впізнає тут себе теперішнього чи колишнього.

У стрічці грають непрофесійні актори, які перед зйомками пройшли навчання в акторській лабораторії. Підлітки так добре вжилися у свої ролі, що головна актриса Маша Федорченко навіть стала лауреатом Національної премії кінокритиків. У фільмі мало подій, але водночас дуже тонко передані емоції персонажів.

Світова прем’єра стрічки відбулася на Берлінському кінофестивалі. Там «Стоп-земля» отримала нагороду «Кришталевий ведмідь». В Україні фільм завоював Гран-прі Одеського фестивалю і премію «Кіноколо» у п’яти номінаціях. На широкі екрани стрічка вийшла у січні 2022 року.

Загалом на створення стрічки пішло 25,7 млн грн. При цьому 85?% вартості компенсувала держава.

«Клондайк», реж. Марина Ер Горбач

Фільм «Клондайк» створила українська режисерка Марина Ер Горбач за підтримки Держкіно та Міністерства культури і туризму Туреччини. Стрічка описує події після авіакатастрофи рейсу МН17 у селі Грабове Донецької області. Трагедія малайзійського боїнга і війна зображуються через призму історії головних героїв. Молода родина очікує на народження першої дитини. Жінка відмовляється покидати свій дім, навіть коли село захоплюють озброєні терористи.

За словами авторки, ця стрічка є ще одним приводом привернути увагу до життя людей під час війни. Власне, назва фільму є метафорою «лихоманки війни», яка охопила Донбас.

«З плином часу після катастрофи новини та міжнародні ЗМІ перестали говорити про війну в Україні, яка триває й досі. «Клондайк» розповідає всього про декілька днів з життя родини під час війни, але для мене надважливо наголошувати на тому, що війна в Україні була до подій фільму і триває після його закінчення. Я хотіла залишити у глядача емоційне запитання: як людина живе під час війни? Це те, що найбільше мотивувало мене на створення фільму», – прокоментувала режисерка Марина Ер Горбач.

Фільм отримав нагороду за найкращу режисуру в категорії «Світове ігрове кіно» на міжнародному фестивалі «Санденс». Стрічка є також конкурсантом Берлінського кінофестивалю.

«Будинок зі скалок», реж. Сімон Леренг Вільмонт, Азад Сафаров

«Будинок зі скалок» – це документальний фільм спільного виробництва України, Данії, Швеції та Фінляндії. Режисер стрічки – данський документаліст Сімон Леренг Вільмонт, лінійний продюсер та другий режисер – український журналіст Азад Сафаров. У січні стрічку визнали найкращим документальним фільмом на фестивалі «Санденс» у США.

«За останні дні найкрутіші профільні американські ЗМІ написали стільки фантастичних рецензій на фільм, що наш рівень щастя просто зашкалює. А найголовніше майже в кожній рецензії на фільм згадується військова агресія Росії проти України. Для України це дуже важливо, щоб у світі чим більше про це говорили і знали», – написав Сафаров на своїй сторінці у Facebook.

«Будинок зі скалок» розповідає про соціальних працівників, які працюють у дитячому будинку для особливих дітей у прифронтовій зоні на Донеччині. Фільм знімали впродовж 2,5 років. Зокрема, за фінансової підтримки Держкіно.

Варто зазначити, що 2021 року Держкіно профінансувало український кінематограф на загальну суму 583 тисячі гривень. А цьогорічна підтримка кіновиробництва становитиме 1,7 мільярда гривень.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: