Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №1059 від 17.03.2022p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"

  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Березень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30
Квітень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30

Новини Рівне
QRcode

#Ракурс житейський

Каштани на долоні

Каштани на долоні

Чому він і досі згадує ту осінь? Ту, коли вперше побачив Оксану. Вона йшла вулицею, раз у раз зупиняючись і щось підіймаючи з мокрого асфальту.

Що б це могло бути? – подумав. І тільки потім здогадався: каштани. Мокрі, колючі їжачки падали на землю, весело потріскуючи. Їх і збирала у свою сумочку Оксана. Щось смішне і наївне було у її постаті, щось таке, що пройти мимо Володимир не міг.

– Може, допомогти? – зупинився біля Оксани.

Дівчина посміхнулася, тепло і щиро, мов давньому знайомому:

– Вони такі кумедні. І нагадують мені дитинство. Тато майстрував нам з отаких каштанчиків всіляких звірків.

Він узяв незнайомку за руку. На дівочій долоні лежали каштани.

Так почалося їхнє знайомство. Потім Оксана не раз жартома казала, що саме каштани звели їх докупи. Володимирові ж було все одно. З тієї хвилини він знав, відчував: щось сталося у його житті, змінилося, і без Оксани він жити не може.

Він сказав їй усе це під час наступної зустрічі. Розповів чесно й відкрито про своє попереднє життя. Про те, що уже був одружений. З дружиною розлучився. Не тому, що Володимир пияк чи якийсь пройдисвіт. А тому, що у них не було дітей. Дружина після відвідин усіляких лікарських світил запевнила: вона здорова, в усьому винен він, Володимир. Служив у небезпечних для здоров’я військах, от і має результат. І хоча він пробував заперечувати, мовляв, живуть же люди без дітей, дружина була невблаганна – лише розлучення.

– Ось такий я, – завершив перед Оксаною свою сповідь. – Хоч приймай, хоч…

Вона не дозволила йому продовжити. Запросила додому, познайомила з батьками. Невдовзі Володимир з Оксаною одружилися.

Тепер з відряджень його чекала ніжна і любляча дружина. І Володимир, який раніше всіляко затягував повернення додому, волів би взагалі нікуди не їздити. Якось і сказав про це шефу. Просив:

– Знайдіть для поїздок когось молодшого. А я – людина сімейна. І це моя остання тривала поїздка.

Оксана смажила йому у дорогу пиріжки, вкладала у валізу чисту білизну. Він милувався дружиною. Думав, що через роботу приділяє їй мало уваги.

– Ось побачиш, повернуся з відрядження, і все буде по-іншому. Чуєш, Оксано, – пригорнув до себе дружину.

– Справді, тоді все буде по-іншому. Все, – видихнула Оксана, ніби поставила крапку. І якось загадково посміхнулася. А, може, йому це тільки здалося?

Відрядження затягнулося. Володимир телефонував Оксані, вкотре зізнавався, як сумує за нею.

– Приїжджай швидше, тебе чекає приємний сюрприз відповідала вона йому. І Володимир не міг дочекатися закінчення відрядження. Може, Оксана нарешті знайшла роботу, про яку мріяла? – ламав голову над домашнім «сюрпризом».

І ось відрядження закінчилося, він їде додому. Зателефонував дружині. Вона, як звичайно, чекала його. Тільки що це? На столі – святкова вечеря. І Оксана вся аж світиться, навіть одягнула білу сукню, його подарунок з попереднього відрядження.

– Оце і є твій сюрприз, Оксаночко? Справді, ти для мене – найкращий подарунок у житті.

– Ні, це не зовсім так, – вивільнилася з його обіймів Оксана. – Я вагітна. У нас буде дитина…

Він не простягнув до неї рук. Вони якось раптом жалюгідно й безсило, мов непотрібна річ, повисли уздовж тіла.

– Чому ти мовчиш, чому? – десь здалека доносився голос Оксани. – Невже ти не радий? Я тобі все розповім…

Вона смикала його за рукав пальто, яке Володимир і досі не зняв. І раптом до нього дійшло, ніби щось прорвало.

– І хто ж він, якщо не таємниця? – відсторонив дружину.

Вона благально і нерозуміюче дивилася на нього.

– Хто він, батько твоєї дитини? Оце справді сюрприз. А я так поспішав додому… Як же це ти, Оксано, так влипла? Хіба забула, що у мене ніколи не буде дітей?

Вона щось казала, доводила, що лікарі помилилася, вела мову про якусь сумісність і навпаки, про те, що його попередня дружина – теж не свята, і могла просто його обманювати.

Це останнє зауваження чомусь геть збісило Володимира, вивело з рівноваги.

– Не чіпай її, – кричав. – Вона, принаймні, чесна жінка. А ти…

Образливі слова виривалися з його уст. Він кричав і кричав, обзивав Оксану і, здається, нічого не могло його зупинити.

Оксана мовчала. Тільки щораз більше блідло її обличчя.

– То хто ж він, той, з ким ти зраджувала мене під час моїх відряджень? – не вгамовувався Володимир.

– Ти. Ти – батько моєї дитини. А тепер – іди. Назавжди. І не приходь. Ніколи.

Він зібрав речі і пішов. Усю ніч просидів у якомусь барі, запиваючи своє нещастя. Наступного дня подав шефові заяву на звільнення. Витер з мобільного номер телефону Оксани. І все-таки хтось з колег переказав, що дружина телефонувала йому на робочий, просила, аби передзвонив додому. «Для чого? Здається, ми про все поговорили учора», – подумав.

А ввечері поїзд віз його уже до батьків у село на Житомирщині.

Через деякий час від Оксани надійшов лист, потім ще один. «Повернися, повір – і ми будемо щасливі», – писала дружина.

Він не відповів. І листи перестали приходити. Лише якось поштарка принесла офіційний бланк. Оксана просила дозволу на розлучення.

Може, все і забулося б. Якби не оті прокляті відрядження. Володимир влаштувався на роботу, і вони знову з’явилися у його житті. Якось приїхав до Тернополя. Покінчивши зі справами, прогулювався вулицями міста. І раптом таке рідне, таке знайоме:

– Володю…

Повернувся. Навпроти стояла вона, Оксана. Тримала за руку хлопчика. Чекайте, Володимир десь уже його бачив: цей кирпатий ніс, це густе ластовиннячко, ці веселі блакитні очі…

Господи, та це ж він сам. У дитинстві. Навіть родимка на лівій щоці. За неї завжди дражнили у школі Володимира дівчата.

Цей хлопчик схожий на нього і теперішнього. Хіба що ластовиння у Володимира менше, хіба непокірний чуб уже просвічує першими сивими волосками. І блакитні очі рідко бувають веселими.

– Оксано, це мій…

Вона не дала йому продовжити. Як тоді, коли він оповідав їй про свій перший нещасливий шлюб.

– Це – Андрійко, – сказала. – Мій син. А он іде наш тато. Біжи, Андрійку, – підштовхнула малюка до чоловіка, що виходив з магазину. – Сьогодні в Андрійка день народження. От ми і вибралися в місто за подарунками.

– Оксано…

Та вона вже не слухала його. Ішла назустріч синові і чоловіку.

А Володимир? Тепер він часто-часто приїжджає у відрядження до Тернополя. І досі згадує день, коли вперше побачив Оксану. Може, тому що надворі знову осінь. І знову падають, розбиваючись об асфальт, каштани…

А колись каштани так гарно лежали на долоні в Оксани.

17.03.2022Зіна КУШНІРУК


Переглядів: 730

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1166 від 24.04.2024p.
¤ 
Лабораторія стовбурових клітин працюватиме на базі госпіталю у Клевані

Лабораторія стовбурових клітин працюватиме на базі госпіталю у Клевані

Цей первинний матеріал використовуватимуть для лікування травм спинного мозку. Про це на своєму Telegram повідомив голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш....

¤ 
У п’яти громадах Рівненщини стартує проєкт для збільшення патронатних сімей

У п’яти громадах Рівненщини стартує проєкт для збільшення патронатних сімей

П’ять громад Рівненської області візьмуть участь у загальнонаціональному проєкті ЮНІСЕФ «Родина для кожної дитини: розвиток сімейного патронату». Це Гощанська, Рівненська, Костопільська, Радивилівська та Вараська....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (21222)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (17355)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (14581)
• Допомога під час карантину [967] (14506)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (14338)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (14155)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (14028)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (14002)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (13992)
• Живи до ста! [965] (13974)
• Бюджет і ми… [965] (13915)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (13908)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (13779)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (13684)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (13680)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (13629)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (13240)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (13214)

ТОП-15 свіжого номера:

• Збільшено грант для Рівного від корпорації НЕФКО (360)
• Лабораторія стовбурових клітин працюватиме на базі госпіталю у Клевані (57)
• Три простих напої для профілактики тромбозу (56)
• Як шкіра може розповісти вам про здоров’я серця? (56)
• У п’яти громадах Рівненщини стартує проєкт для збільшення патронатних сімей (56)
• Чому темніє в очах, коли ви встаєте з ліжка? (55)
• Зіткнення автомобіля з велосипедом (54)
• Прості способи знизити кров’яний тиск (53)
• Переходив дорогу і потрапив під авто (47)
• П’яний водій збив пішохода (45)
• У трьох закладах Рівненщини можна отримати безоплатну медичну допомогу при інфаркті (44)
• Постачали наркотики до колонії (44)
• У Березному в ДТП постраждав неповнолітній пішохід (44)
• Переправляв за кордон чоловіків з «інвалідністю» (44)
• У Вараському районі загинув мотоцикліст (42)


 Партнери 
 
Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2022 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(098)0565477, (096)3950057

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Pika.rv.ua
АІ "Ракурс"