Куди ідуть ціни?

Це логічно, адже переживши революції, війну на Донбасі та абсолютну нестабільність початку дев’яностих років, більша частина бізнесу після шоку перших воєнних тижнів почала працювати і шукати можливості вижити. На жаль, про заробіток сьогодні не можуть навіть мріяти більшість бізнесменів.

Отже. На Рівненщині реальний сектор працює, в магазинах є продукти та, майже, усі товари повсякденного попиту. Що «лягло»? В першу чергу, це будівництво. Забудовники не можуть нічого продати, оскільки закриті реєстри прав власності, а через це будівельна галузь немає за що навіть добудувати майже готові об’єкти. Звісно, це тимчасово, але неприємно для економіки. Дуже складна ситуація у великих агрохолдингів. Вони традиційно збувають продукцію на експорт, через порти. Перебудувати логістику поставок дуже складно, а нові склади та елеватори швидко не збудуєш. Що ж стосується торгівлі, то вона після двох місяців війни повністю адаптувалась. Але ціни на частину продуктової «корзини» суттєво зросли. Чому – зрозуміло.

Вартість пального на АЗС суттєво підросла, а до того, частину продукції доводиться завозити з-за кордону, що також б’є по цінах в магазинах та на ринках. Що ж буде далі? Якщо нинішня ситуація в країні суттєво не зміниться – ціновий ажіотаж почне зникати. Ринкова економіка тримається на балансі попиту та пропозиції. Грошові доходи більшості працюючих українців за останні два місяці не зросли, якщо не сказати – впали. Так що доведеться торгівлі шукати дешевші продукти і обмежувати націнки, інакше – впадуть обсяги реалізації. Звісно, все це відбудеться за умови стабільності нашої грошової одиниці і наявності мінімального запасу пального на заправках.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: