Історії про тварин

Знайомий відмовлявся:

- Я то й узяв би. Собака його не зачепить, але ж у мене вдома є ще й хижак! - показує на пухнасту “подушку” на кріслі.

- Та нічого страшного не станеться! - відповідають йому. - Наш Жора таких хижаків не боїться.

Ледь умовили. Потім вони принесли папугу і віддали Сергію.

Сидить Жора в клітці, пір’ячко перебирає. А коту цікаво. Очі Базиліо від клітки не відірвав би навіть грім із блискавкою. Так пройшло півдня. За дві години до сутінок, як наказували господарі, папугу випускають погуляти. Той вилазить із клітки, розправляє крила і поважно починає прогулюватися по кімнаті. То літає, то пішки по килиму крокує. Кіт притиснувся до підлоги, приготувався до полювання. Він уже подумки розбирає тушку папуги на порції. Крильце - туди, ніжка - сюди.

Жора, помітивши цей зацікавлений пухнастий об’єкт, сміливо йде прямо до кота. Той від несподіванки задкує. Папуга йде, не зупиняючись. Кіт притискається хвостом до плінтуса. І тут Жора злегка тюкає його дзьобом у чоло і заявляє:

- Чаю хочеш?

Кіт з переляку втік. Відтоді, як тільки папугу випускали з клітки, Базиліо відсиджувався під канапою, доки пташка не забиралася назад.

А ще мій сусід Сергій розказував, як він свою собаку, Алісу, вчив… гавкати. Взагалі, вона гавкала, але тільки не тоді, коли хтось дзвонить у двері. На чужих людей, які заходять у квартиру, гарчала, а на дзвоник - ні. Вирішили сусіди провести показовий урок.

Чоловік (а він уже досить солідний, із лисиною та черевцем) стає навколішки біля дверей. Дружина виходить і дзвонить у двері. Сергій гавкає. Дружина заходить і дає чоловікові шматочок сосиски. Той, прицмокуючи, жує і робить дуже задоволений вигляд. Так повторювалося декілька разів.

Аліса дивилася на них, як на ідіотів. А коли ковбаса скінчилася, сусіди вирішили щось змінити в ситуації.

Дружина, струнка й витончена жінка, теж стала рачки біля дверей, а чоловік вийшов і почав дзвонити. Дружина загавкала. Сергій відчинив двері, й дав дружині шматочок сиру. При цьому він ще й злегка дав копняка собаці, що продовжувала дивитися на них, як на ідіотів.

Коли дружина змолотила грам триста сиру, нарізаного дрібними шматочками й охрипла від гавкоту, чоловік, лаючи собаку, сказав:

- Ні, марно, Алька гавкати не навчиться ніколи!

І вони обоє пішли в кімнату. А собака швидко побігла на кухню, притягла звідтіля повну миску з насипаним їй сухим кормом, поставила перед подружжям і вляглася на килим, вимагаючи продовження шоу.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: