Першочергове завдання – видалити всі пошкоджені, засохлі, уражені хворобами, слабкі пагони і домогтися, щоб кущ рівномірно освітлювався сонцем, особливо в центральній частині. Крім цього, вирізають гілки, які відплодоносили.
У чорної смородини такими вважаються гілки, яким більше 4-5 років, у білої і червоної, а також аґрусу – більше 5-7 років.
В результаті залишають 15-20 найбільш сильних пагонів, що виходять з ґрунту, та мають додаткові корені. При цьому гілок кожного віку має бути 15-20 % від загальної кількості.
Щоб домогтися такого результату, кущ починають формувати на другий рік після посадки. У перший рік життя на кожній гілці залишають 2-4 добре розвинені бруньки, слабкі і невдало розташовані пагони вирізують. У другій рік крім основних скелетних гілок залишають 3-4 кращих однорічних пагона, що йдуть з основи куща. Надалі обрізку проводять за аналогічним принципом.
Вирізаючи прикореневі пагони, нові скелетні гілки розподіляють рівномірно, щоб вони не затінювали одна одну. Решту однорічних прикореневих пагонів вкорочують на 1/3, у 2-3-річних видаляють верхівки з 3-5 бруньками. У гілок, яким більше 4 років, прибирають підсохлі верхівки, поділилися секретами експерти.