Необхідно навчити дитину цінувати те, що вона має, і бачити те, чого в неї немає, як щось непріоритетне для щастя. Важливо навчити дитину самоконтролю і здатності відмовляти собі в чомусь, щоб зрозуміти, що задоволення і щастя – не обов’язково пов’язані з наявністю матеріального достатку.
Другий принцип – навчити дитину бути вдячною за те, що в неї є. Це допоможе їй зрозуміти, що все, що вона отримує, – результат не тільки її власних зусиль, а й внеску інших людей. Необхідно відзначати досягнення дитини та хороші вчинки, визнавати, що всі труди її не залишаються непоміченими. У такий спосіб у дитини формується розуміння суспільних норм і цінностей, а також почуття задоволеності та поміркованості щодо отримання нових речей або нагород.
Третій принцип – встановити межі та навчити дитину справлятися з відмовами. Важливо пояснювати, чому дитині не можна отримати те, що вона просить, або чому вона має сама щось зробити, щоб це отримати. Таким чином, дитина усвідомлює необхідність взаємодії з навколишнім світом і розуміє, що і для досягнення власних цілей доведеться працювати.
Четвертий принцип – не забувати про виховання в дитини відповідальності. Вчити її розуміти, що кожне її рішення і дія впливає на інших людей і навколишнє середовище. Також необхідно навчити її раціонального поводження з ресурсами, як матеріальними, так і часовими. Дитина має сама оцінювати ці ресурси й ухвалювати усвідомлені рішення щодо їх використання.
Не розпестити дитину – значить підготувати її до реальних труднощів і перешкод, з якими вона стикатиметься в дорослому житті. Звісно, всі діти різні, тому батьки мають враховувати індивідуальні особливості своєї дитини та коригувати свої підходи у вихованні. Таким чином, найкращим способом уникнути розпещеності в дитини є правильне розуміння цінностей, вдячність, встановлення меж, відповідальність та індивідуальний підхід до виховання. Дитина, яка виросла в таких умовах, буде більш усвідомленою, впевненою в собі та готовою до реальних викликів життя.
Партнери 