«Ми очікували, що наш метод певною мірою придушить гнів. Проте були вражені тим, що гнів майже повністю зник», – сказав провідний автор Нобуюкі Каваї.
Автори попросили студентів написати короткі думки про важливі соціальні проблеми, наприклад, чи слід заборонити куріння в громадських місцях. Потім випробуваним сказали, що їх твір оцінюватимуть докторанти Університету Нагої. Однак, незалежно від того, що написали учасники, рецензенти поставили низькі оцінки. У відгуках навіть написали образливий коментар: «Я не можу повірити, що освічена людина може так думати. Я сподіваюся, що ця людина чогось навчиться, поки навчається в університеті».
Після роздачі цих образливих оцінок вчені попросили учасників дослідження написати свої думки щодо зворотного зв’язку, зосередивши увагу на тому, що викликало у них емоції. Нарешті, одній групі учасників було запропоновано або викинути написаний ними папір у відро для сміття, або залишити його в папці на своєму столі. Другій групі було наказано знищити документ у подрібнювачі або покласти його у пластикову коробку.
Потім студентів попросили оцінити свій гнів. Як і очікувалося, всі учасники повідомили про високий рівень гніву після отримання образливих коментарів. Проте гнів людей, які викинули папір у бак для сміття або подрібнили його, вщух зовсім.
Поряд із практичною користю, це відкриття може пролити світло на походження японської культурної традиції, відомої як «хакідасісара» («хакідасі» означає очищення чи випльовування чогось, а «сара» відноситься до страви або тарілки). Хакідасісара – це щорічний фестиваль, на якому люди розбивають маленькі диски, що зображують речі, які їх злять. Результати дослідження можуть пояснити полегшення, яке відчувають учасники після виходу з фестивалю.
Партнери 