Листя м’яти містять ефірну олію, до складу якої входять ментол та ряд інших складних органічних сполук. Крім того, листя м’яти містять каротин, дубильні речовини, мікро- та макроелементи.
Використання м’яти почалося з найдавніших часів, вона високо цінувалася в Древньому Римі. М’ятною водою оприскували кімнати, а столи натирали листям м’яти, щоб створити у гостей життєрадісний настрій. Вважали, що запах м’яти збуджує роботу мозку, тому студентам у середньовіччі рекомендували носити на голові під час занять вінки з м’яти. У народній медицині листя м’яти здавна використовували при мігрені (свіже листя прикладали до чола), а також для лікування шкірних захворювань (сік свіжого листя прикладають до уражених ділянок шкіри). Ментол входить до складу різноманітних ліків, зокрема валідолу, як легкий судиннорозширювальний засіб (особливо при стенокардії та спазматичних станах судин головного мозку).
Як харчовий продукт м’яту використовують у виробництві лікерів, у кондитерській промисловості. Листя м’яти у свіжому вигляді (у невеличкій кількості) покращують смак жаркого і дичини. Корисно добавляти трохи м’яти до тушкованої капусти, моркви, овочевих супів, маринадів для м’яса, риби і, особливо, до страв із сиру.
М’ята - цінний медонос. Мед, зібраний бджолами з квіток рослини - бурштиновий, приємного смаку, духм’яний, трохи прохолодний.
Партнери 