“Смертну кару гріх застосовувати до людини, проте деякі злочинці вже давно видозмінилися на нелюдів”

Голова Острозького районного суду Сергій Штогун (на фото), знаний в країні вчений-юрист, розробив близько десятка новітніх концепцій удосконалення судової системи України. Його остання наукова розробка на цю тему навіть перекладена англійською мовою, а Рада Європи використовує її у своїй роботі. Нещодавно Сергія Штогуна за щорічним рейтингом журналу “Юридичний вісник” названо одним із кращих вчених в Україні. До речі, він був єдиний представник Рівненщини в конкурсі: “за об’єктивну критику сучасної юридичної діяльності”. Шкода, що наші можновладці не поспішають прислухатися до порад вчених-юристів…

- Отож, пане Сергію, в чому саме полягає Ваша “критика сучасної юридичної діяльності”?

- У першу чергу, я виступаю за судову реформу, про яку ми говоримо ще з 1992 року. Ми ж і досі живемо за пострадянською системою і судимо людей згідно з Кримінально-процесуальним кодексом 1964 (!) року. Днями я став учасником Круглого столу з американськими колегами у Києві. Вони відверто дивуються, чому ні Верховна Рада, ні Кабінет Міністрів не прислухаються до думки юристів. Розумієте, одна половина хоче впровадити те, що вигідно їй, інша - навпаки. Ніби щось приймають на законодавчому рівні, а низові ланки покращення не відчувають... У нас все робиться за таким принципом: те, що не вигідно окремим чиновникам, ніколи не зміниться, наскільки воно не було б важливим для держави.

- Але ж під час виборів чи не всі політичні сили обіцяли реформу судової системи України…

- Так, обіцяли. Але ті обіцянки по суті не мали ніякого розумного та практичного пояснення. Не кажучи про те, що ніхто нічого у цій сфері не робив і не робить. Візьмемо, наприклад, таку думку, як народообрання суддів. Тоді ж ніхто не буде дивитися на їх професійність, а визначальну роль відіграватиме лише політична складова. Те саме стосується і відміни незалежності суддів. Недоторканість депутата чи Президента - це зовсім інша річ, а суддя має бути незалежним від силових структур. Про яке ж правосуддя може йти мова, якщо на суддю впливатиме влада!

- Пане Сергію, як Ви оцінюєте практику суддівства присяжними? Чи виправдовує вона себе?

- Почнемо з того, що вже з 2002 року законодавство України дозволяє суддівство присяжними в системі апеляційних судів (найчастіше, коли підсудному “світить” пожиттєве позбавлення волі). Але досі ніхто такою практикою не займався. І через це ми піддаємося різкій критиці з боку Європи.

Головною перепоною є матеріальна сторона - кошти на додатковий штат. Але важливість такого суддівства важко переоцінити, тому що суддя намагається судити як професіонал, діючи чітко за законом і виключаючи при цьому моральний аспект справи. А як мотиви, так і підстави скоєння злочину дуже різні.

У світі існує два типи суддівства присяжними: американський, де народні судді визначають і винність, і міру покарання, та європейський, де присяжні лише визнають підсудного винним чи невинним. Наше суспільство схиляється більше до європейського типу. Але я не можу впевнено сказати, коли ми зможемо побачити результати такого впровадження.

- А як щодо смертної кари? Ви як суддя з 18-річним досвідом, мабуть, розумієте її потрібність...

- Я думаю, смертна кара потрібна. І хоча її гріх застосовувати до людини, проте деякі злочинці вже давно видозмінилися на нелюдів. І для них пожиттєве ув’язнення просто подарунок, а не кара. Він відсидить двадцять років, а там як не помилування, то амністія... Знаємо, як це буває. Візьмемо, наприклад, Америку. Це найдемократичніша держава, але від смертної кари там не відмовились. Як і в багатьох інших країнах. Україна ще не встигла вийти з тоталітарної системи, як почала хапатися за все підряд, не вивчивши досконало світові правила судочинства.

- Пане Сергію, Ви вже вісім років працюєте суддею в Острозі. Як, на вашу думку, змінилася криміногенна ситуація в районі за стільки часу?

- Характерні злочини, такі як крадіжки, убивства, звісно, повсюди були і є. Можу відзначити тільки, що значно побільшало злочинів, пов’язаних із наркотиками. Їх масовість вражає.

- Можете назвати основні проблеми діяльності правоохоронних органів?

- Я вам наведу кілька прикладів, а ви вже самі зробіть висновки. Перше. Ми живемо за старим принципом, що все має будуватися на показниках. За кордоном, якщо рівень злочинності низький, то правоохоронця хвалять, в Україні - сварять. Тобто, якщо низький показник злочинності порівняно з минулим періодом, то це недоробки наших міліціонерів. Парадокс.

Друге. Зустрів якось німецького поліцейського. Поговорили, поділились досвідом. Я в нього запитую: “А чи є у вас корупція?” А він мені: “А навіщо? В мене зарплата сім тисяч євро. Чому я маю ризикувати?” Ось вам і головна проблема діяльності наших правоохоронних органів.

- І насамкінець, яка перспектива судової реформи в Україні?

- Ви знаєте, на початку грудня я спілкувався з послами Португалії, Нідерландів, і вони задали мені це ж питання. Я впевнено сказав: “Вона потрібна була ще вчора. Але все залежить від політичної волі наших народообранців...”

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: