«Андрієва ніч» розповість про судженого

Один з цікавих прийомів любовної магії - “засівання конопель” (іноді замість конопель використовувався льон або мак). У найглухішому кутку двору дівчина в темряві засівала жменю насіння. Потім, зігнувшись так, щоб її спідниця чи фартух торкалися землі, кілька разів обходила засіяне місце, “волочачи коноплі”. Всі ці дії супроводжувалися приказкою: “Андрію, Андрію, я на тебе льон (коноплі сію), а запаску волочу, бо я заміж хочу. Дай же, Боже, знати, з ким весілля грати”.

Пiд час гадання юнки пекли балабушки - невеличкi круглi тiстечка з бiлого борошна. Воду для приготування балабушкiв дiвчата носили з криницi у ротi, i робилося це так, аби жоден хлопець того не побачив. Спеченi тiстечка клали перед голодним псом, який не їв цiлий день. Потiм слiдкували, чиє печиво собака з’їсть першим, з чого дiзнавалися, яка дiвчина першою вийде замiж. Якщо ж вiн навiть те торкнувся печива, то говорили, що цього року дiвчина рушникiв може не готувати. Найгiршою вважалася прикмета, коли пес лише надкусить балабушку, але не з’їсть.

Перспективи майбутнього шлюбу дівчата також намагалися визначити, рахуючи дрова в оберемку (парне число - хороша прикмета), кілля на певному відрізку плоту або тину.

Звичайно, юнок цiкавило i те, який характер буде у судженого. Аби довiдатися це, вони насипали на долiвку трохи пшениці, наливали в тарілочку води та ставили поряд дзеркало. Потім у кімнату впускали півня i слiдкували, як вiн себе поводитиме. Якщо дивитиметься у дзеркало - майбутнiй чоловiк буде ледарем, якщо питиме воду - благовірний частенько заглядатиме у чарчину, якщо ж клюватиме пшеницю - буде гарним господарем. Окрiм цього, через хату кидали чобiт, а потiм дивилися, в який бiк носом упаде. Вважалося, що звiдти й потрiбно чекати нареченого. Щоб дiзнатися, як зватимуть судженого, дiвчата йшли зранку на вулицю i запитувати iм’я першого чоловiка, якого зустрiчали.