“Поліський віночок” в Алупці

- На фестиваль в Алупку ми поїхали вперше, - розповідає керівник зразкового ансамблю “Поліський віночок”, викладач кафедри хореографії РДГУ Ірина АКСЬОНОВА (на фото), - і я ще вдома налаштовувала дітей, що може й не бути нагороди, позаяк ми, шкільний колектив, змагатимемося з хай малими, та все ж професіоналами й відомими поза межами України хореографічними гуртами. Уявіть, на фестиваль приїхало 34 дитячих колективи з великих українських міст, себто понад 850 дітей. А жанрова різноманітність - від класичного балету до ультрасучасних напрямів, як-то хіп-хоп, джаз-модерн тощо.

- Чому фестиваль називається міжнародним, якщо тільки українські діти змагалися?

- Цьогоріч почесними гостями була дирекція празького фестивалю “Кришталева зірка”, бо наступного року в Алупку приїдуть чеські та німецькі дитячі колективи - одні з найсильніших у Європі.

Коси привезло журі

- Як наші маленькі танцюристи почувалися в Криму? Сподобалося? Якісь кумедні випадки чи проблеми траплялися, бо все ж і конкурсне хвилювання, і клімат інший?

- Насправді все було чудово, хоча діти й малі (усіх учасників - 33), багато з них уперше поїхали далеко від батьків. Наприклад, один дев’ятирічний хлопчик виявився зовсім не самостійним, проте опанував ситуацію на третій день, а ще одна дівчинка значно довше звикала до життя без маминої та бабусиної опіки. Хоча, повернувшись додому, жоден не сказав, що чимось не задоволений, - навпаки, всі хочуть їхати виступати далі. Ми-то в попередні роки і у Вижницю на фестиваль їздили (теж вибороли третє місце), і до Львова.

А от кумедні випадки в Алупці траплялися чи не щодня. До прикладу: коли першого конкурсного дня діти вийшли на сцену зі візитною карткою “Поліського віночка” - хореографічною композицією “Віночок”, тамтешній режисер замість фонограми власне “Віночка” поставив “Тарантелу”, - й діти на сцені завмерли від несподіванки. На щастя, виручив професіоналізм ведучого, який заповнив паузу розповідями про наш ансамбль. Відтак про рівненських дітей публіка прослухала більше інформації, аніж про решту. А ще якось перед виступом у будинку культури до танцю “Обід косарикам” у нас не вияви- вилося інвентарю - бутафорних кіс. Ми їх забули у Кострополі, де мешкали, а це півгодини їзди до Алупки. І коси рівненським косарикам привезло журі у своєму автобусі, яке приїхало за кілька хвилин до початку концерту.

- Цікаво, де ви берете костюми, адже це теж важлива естетично-мистецька деталь?

- Купляємо й виготовляємо за шкільні гроші. “Поліський віночок” має костюмера Антоніну Новак, яка власне цим і займається. Є в нас іще один хореограф - Олена Шпак.

Утім, діти виступали чотири конкурсні дні, решту - відпочивали, купалися, влаштовували ігри й конкурси на базі відпочинку та мали кілька пізнавальних екскурсій.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: