Самі не знаємо, чому ми такі

Нещодавно з Рівного до Угорщини та Голландії повернулося кілька молодих людей, які майже три тижні мандрували українською залізницею приблизно за таким маршрутом: Київ - Миколаїв - Одеса - Південний Берег Криму - Львів - Рівне. Це міста та місця, де живуть їхні знайомі українці, які в свій час навчалися у європейських вузах. І якщо угорка Каті після тривалого перебування тут лишилася більш-менш задоволеною, позаяк думала, що “буде ще гірше”, то голландці, які звикли до західноєвропейського комфорту та обслуговування, перетнувши кордон, есемеснули, що “успішно втекли з України”. І Богу дякувати, що крім неоднозначних вражень про недолугий український сервіс, з ними не трапилося неприємних пригод на наших теренах.

Тисячолітній Київ та кримська природа іноземцям сподобалися. Бо ж відомо, що краєвиди українського Півдня гарніші та більш мальовничі, скажімо, за грецькі. Від Одеси в них лишилися не дуже приємні враження через гамір і метушню. Львів, беззаперечно, цікавий своєю архітектурою. Тому молодь приділила йому два з половиною дні своєї туристичної уваги. А львів’яни були такими запопадливими гідами та фанатами свого міста, що водили б без спочинку вдень і вночі. У місті Лева мандрівникам пощастило смачно повечеряти й поснідати стравами, які готують справжні монахи у ресторанчику без вивіски, який порадили перехожі на вулиці. А ось львівський залізничний вокзал – це приклад, як не повинні себе поводити культурні люди: довжелезні черги з крикливими громадянами; неввічливі касирки, які продають не ті квитки; пані, яка в довідці понад п’ятнадцять хвилин теревенить по телефону. Хоч вокзальні приміщення і відремонтовані, а люди - наші. До прикладу, у туалетного касира не було здачі, тому він не пускав іноземців до туалету... У Голландії господар магазину не триматиме касира, який зневажливо ставиться до клієнтів. Таких просто звільняють з роботи. У них навіть розроблена система “таємних покупців”. Це люди, яким господар бізнесу платить, щоб вони інкогніто заходили до магазину й переконувалися, як обслуговує персонал.

Позаяк у Рівному нема жодної вагомої історичної каменюки чи уламку стіни якогось замку або ж фортеці, тут європейцям просто догоджали домашньою їжею та увагою. Звісно, були й прогулянки. Дійшовши центром міста до паркану перед музично-драматичним театром і зазирнувши в котлован, голландці вирішили, що це будується паркінг для автомобілів. Причому підземний. Після цього вже не хотілося їх розчаровувати, що це буде черговий базар під землею та ще й на колишньому руслі Усті...

А вже бродячих котів та собак назнімали! І на сходах, і біля сміттєвих баків, і де завгодно. Ну нема в країні тюльпанів, де вулиці чистенькі, будиночки охайненькі й доглянуті, чотириногих бездомних друзів людини.

Тим часом приємно здивувала кількість вагітних на вулицях українських міст, зокрема й Рівного. На питання “якщо зараз криза, безробіття, маленькі зарплати та пенсії, як можна повноцінно виховувати дітей?” довелося відповідати, що ми віримо в світле майбутнє і що малят виховуємо цілими родинами:).

Утім, помічали не лише вагітних, а й купу надто оголеного жіноцтва: відкриті майки та блузки з глибоким, декольте короткі шорти, доречні на пляжі, а не у діловій частині міста або ще гірше - поблизу соборів. Позаяк моральні європейки не носять звабливого відкритого одягу, щоб не виділятися, бо це непристойно, то голландці фотографували українок.

Прикро й те, що люди розпивають алкогольні напої та курять не в якомусь певному місці, а спокійно ходять з пивом і цигаркою серед натовпу.

Іноземець Мерайн все ж прохопився, мовляв, чи я вже звик, чи тут, на Заході України, справді чистіше. Та все ж, пори свою делікатність, гості не могли второпати, чому на вигляд культурні люди йдуть і кидають пачки з цигарок під ноги. Чому пляшки, папірці, недопалки валяються не тільки на вулицях, але й у парках? Чому рівняни не цінують своєї природи, на якій люблять відпочивати, та зовсім не стежать за чистотою довкілля? Довелося виправдовуватися, що в нас допоки не розроблена система штрафів, яка виховує людину, що нема екологічної поліції, нема правил хорошого тону і що ми самі до ладу не знаємо, чому ми такі...

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: