Громадські організації об’єднуються проти ігнору

До тих окремих належать і громадські організації, які вже давно пустили корені по всій території України. Члени таких організацій борються із суспільно-політичною, економічною та соціальною несправедливістю стосовно пересічних громадян. А така несправедливість у нас процвітає. Бо ж чи є нормальним абсурдне підняття цін на цукор в країні, яка є виробником цукрової сировини? Чи не має гнітити той факт, що в Україну - найбагатшу на чорноземи, постійно експортуються закордонні, “хімічні” продукти? Хіба є справедливим факт корумпованості всіх гілок влади, і найперше - судової? Хіба Україна має право при цьому називатися соціально захищеною державою? А, можливо, українцям треба змиритися з масовим розкраданням земель? І все це лише глобальні проблеми. А скільки ми ще маємо дрібніших, але не менш важливих вад суспільства. Саме такі вади і захотіли розпочати лікувати громадські організації. Але чи достатньо ефективною є праця теперішніх об’єднань? Скажу відверто, що ні. І справа не у самих членах, а у негативному ставленні владних структур до такого роду діячів.

Влада не зважає на раду?

Майже в кожній закордонній державі владний простір запов-нює всього кілька політичних партій, решту доповнюють вищезгадані організації. В Україні ж правлячу гілку постійно охоплює дві-три партії, одна з яких і очолює майже всю політичну систему країни. І хоч як не намагаються громадські об’єднання допомогти навести лад в державі, нічого не виходить. От, до прикладу, при немалому авторитеті Рівненської Громадської ради, приблизно сорок відсотків їх роботи за рік не виконується через безвихідь і повний ігнор з боку влади. Виходячи з усіх цих проблем, всі громадські організації Рівненщини вирішили об’єднати свої зусилля задля збільшення ефективності власної діяльності. Ініціатором такої ідеї став керівник громадської організації “Україна - захист”, уповноважений Міжнародного комітету захисту прав людини в Рівненській області Андрій Друзенко. Саме він став організатором зборів громадських організацій Рівненщини.

Як Закон пише…

На основі двох документів, підписаних Ю.Тимошенко та В.Януковичем, що надають повноваження і права таким організаціям, “борці за правду” мають на меті створити гідну опору корупції і несправедливості. У Постанові Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2009 року “Про додаткові заходи щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики” зазначається: “Для забезпечення співпраці з громадськістю при Кабінеті Міністрів утворюється в установленому порядку Громадська Рада”. У тій самій постанові йдеться і про створення сприятливих умов для функціонування громадських рад. А саме: “Рекомендувати виконавчим комітетам міських рад сприяти проведенню у містах зборів представників громадських організацій для формування громадських рад та створенню умов для їх функціонування”. У постанові можна знайти і про зауваження та пропозиції, які має надавати рада, і про обов’язковість розгляду цих зауважень органом виконавчої влади, і про громадський контроль, який має здійснювати Громадська рада. Але за цей, вже немаленький проміжок часу, що минув з моменту утвердження постанови, ніяких зрушень на користь виконання положень документу не помітно. Тому громадські організації вирішили самостійно вирішувати це питання. Вони власноруч створюватимуть Громадську раду при обласній раді, а після того вимагатимуть у депутатів виконання їх прямих обов’язків, тобто, сприяння розвитку діяльності новоствореної влади. І, повірте на слово, цих людей вистачить не лише на відкриті листи до облради, Кабміну чи Президента, вони готові і на публічні виступи. Вони не порушують Законів України, вони захищають Конституцію, вони не збираються в опозицію, бо бажають створювати стабільність і порядок в державі. Вони спробують донести вгору позиції і думки “низів”.

І особисто я бажаю цим організаціям удачі у всіх їх починаннях. Бажаю їм при прогнозованому наближенні до влади не наблизитись до їх вподобань. Бо в нашій Україні завжди так. Всі “новачки” турбуються за народ, але з кожним кроком, з кожною сходинкою вгору, всі обіцянки дуже швидко забуваються.