Микола ПАНАЩУК: “Сильна Україна” єдина мала 40 державних прапорів”

- Миколо Васильовичу, з якою метою представники партії “Сильна Україна” були присутні на відзначенні річниці Берестецької битви?

- Ця дата відзначається щороку на загальнонаціональному рівні, адже це визначна подія в історії України і символічно те, що багатотисячні акції там проходили ще на початку 90-х років. У партії “Сильна Україна” багато нових людей та молоді, тому поїздка мала на меті не лише відзначити власне дату, але й згуртувати людей. Крім того усі мали можливість ознайомитися з історичним місцем, визначним для нашого краю та України в цілому.

- “Сильна Україна”, а саме її міський та обласний осередки, брали участь в організації проведення річниці вшанування пам’яті козаків?

- Так, звичайно. Триста наших представників виїхали у неділю на підготовані ще з п’ятниці майданчики. У суботу виїхали групи, які розставили намети та облаштували табори. У неділю варили козацький куліш. Був цілий комплекс заходів. І, що символічно, що ми єдині хто виготовив, і мав 40 державних прапорів. Це була принципова позиція у підготовці проведення акції. На жаль, більшість партій демонстрували свої прапори, а не державні.

- Чому представники від “Сильної України” не були на мітингу після покладання квітів до пам’ятника полеглим козакам?

- Це також наша позиція. Як правило, на мітингу не відзначають важливість самої дати, немає історичної доповіді, а є хаотичні взаємні звинувачення. Через це ми не захотіли брати участь у цій процедурі. Виступи, як правило, відбуваються на емоціях, відсутній глибокий політичний аналіз, - а це не наш рівень.

Тому ми проводили акції на облаштованих нами майданчиках. Крім цього наші заходи проходили у козацькому таборі і у базовому таборі, де лунали патріотичні козацькі пісні, виступи відомих політичних оглядачів, у тому числі голови Рівненської обласної організації партії “Сильна Україна” Юрія Супрунюка, заступника голови партії “Сильна Україна” Кость Бондаренка.

- На мітингу було чимало представників від націоналістичних сил. Чи співпрацює партія “Сильна Україна” з націоналістичними політичними партіями?

- “Сильна Україна” - це національно-демократична партія, про що чітко відображено у програмі і у самій політиці. Зокрема мовне питання: державна - українська. Я б сказав, ми права партія нової формації. Ми не орієнтуємося на політизацію тих чи інших питань, а акцентуємо свою увагу на розвитку національної економіки, національних інтересів. У назві партії “Сильна Україна” закладений відповідний ґрунтовний зміст.

Україні потрібна серйозна, сильно організована, структурно-міцно побудована ідеологічна партія, яка ґрунтується на аналізі економічних, соціальних, політичних процесів, а не на емоціях. Досвід підказує, що тільки така партія, з врівноваженою, прогнозованою і чіткою національною ідеологією здатна дати раду, виправити ситуацію у державі. Емоції, елементи фанатизму - це вже вчорашній день.

- Чому, на Вашу думку, приділяється увага саме цій битві, адже під час національно-визвольного руху Б.Хмельницький неодноразово здобував перемогу?

- Колись я сам собі задавав це запитання. Думаю, що це прояв великого героїзму простого козацтва, селян. Сторінка подвигу простих козаків. Була зрада татар, зрозуміла для істориків, але незрозуміла для мене поведінка Богдана Хмельницького. Саме тут виражено героїзм козацтва, його поведінка. Це є прикладом для сучасного суспільства, молоді. Хоча нинішнім політикам цей урок не пішов на користь, у чому ми переконалися на мітингу.

Уже майже два десятки років, від дня Незалежності України, тривають взаємні звинувачення, немає об’єднання. Сьогодні ми зібралися на такому місці, де має єднати дух патріотизму, має бути серйозна аналітика, віче, прийняття певних загальних рішень, обов’язкових для виконання.

- Як Ви вважаєте, чим можна пояснити підсилену увагу до організації річниці битви під Берестечком, адже дата не “кругла” - 359 років?

- Я б так не сказав. Людей було багато, але ж, так званих, вождів не було. Не було керівників держави, політиків найвищого рівня, не було письменників, були присутні лише декілька народних депутатів. Порівняно з минулими роками, то цьогоріч все проходило дещо тихіше. Однак сьогодні було значно більше бажаючих доторкнутися до історії.

При цьому, у 90-х роках за участі президента Кучми, коли відкрився музей на території заповідника після реконструкції, людей було значно більше, і краще організовано. Тому не можна сказати, що відзначення було особливе. Люду приїхало багато, однак не було матеріально-технічного забезпечення, спеціально обладнаної сцени, відповідної апаратури.

- Які уроки минулого України варто було б перейняти для наших днів?

- Наскільки я пам’ятаю з історії, після цієї битви була підписана невигідна для України угода з Польщею. Внаслідок політичних процесів, що відбуваються сьогодні в Україні, і при цьому не є результатом збройних сутичок, аналогічні невигідні угоди підписуються з тією ж Росією. От вам і паралель.

Паралель ще й у тому, що під проводом Богдана Хмельницького українці здобували національну незалежність України, маючи на той час багато зовнішніх ворогів, і одночасно вони не були єдині настільки, щоб протистояти військовій, економічній, духовній інтервенції ззовні. Сьогодні аналогічна ситуація. За двадцять років держава сформована, але сказати, що Україна економічно, енергетично чи інформаційно захищена - не можна. Це уроки, які потрібно взяти до уваги і нашим політикам.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: