Екологія Рівненщини: радіти чи сумувати?

Пишаємося збереженням

Майже 9 відсотків від загальної площі нашого краю, а це - 181,2 тисяч гектарів, охоплені мережею природно-заповідного фонду. З-поміж 306 територій та об’єктів, 27 мають статус загальнодержавних. Так, неповторна краса і мальовничість ландшафтів Рівненської області… Ось вони, головні передумови для створення природних заповідників.

На жаль, у порівнянні з іншими важливими галузями нашого краю, на розвиток природоохоронного фонду виділяються незначні кошти. Наприклад, у 2009 році “природа” отримала 480 тисяч гривень, у поточному обіцяють 690 тисяч гривень. При цьому, попри недостатнє фінансування, у минулому році на територіях Здолбунівського та Острозького районів заснували перший в області національний природний “Дермансько-Острозький” парк, у складі якого 20 видів рослин та 15 видів тварин, що занесені до Червоної книги України. Це, на думку екологів, допоможе зберегти цінні природні та історико-культурні комплекси. Сьогодні працівники парку мають можливість займатися не лише природоохоронними та рекреаційними програмами, але й розвивати культурно-освітні та науково-дослідні проекти. І попри фінансування з державного бюджету, природоохоронних фондів різних рівнів та з коштів міжнародних організацій, національний природний парк має право самостійно заробляти гроші, надаючи туристичні та рекреаційні послуги.

Пишається рівненський край і своїми деревами-довгожителями. У Рокитнівському районі між селищами Глинне та Березове росте найстаріше дерево України - 1300-річний дуб. За поважний вік цього велетня називають “деревом князя Ігоря”. Стовбур ледь обхоплюють п’ятеро людей, а у висоту він сягає 20 метрів. На жаль, нещодавно у дубі з’явилася тріщина і Рокитнівський лісгосп має терміново її цементувати.

Варто щось робити

Попри увесь позитив, якого досягла Рівненщина у збереженні рекреації, проблем все ж вистачає. Наприклад, сьогодні в області знаходиться близько 122 тонн заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (пестицидів). З ініціативи Державного управління охорони навколишнього середовища частину з них - 76 тонн, заховали у контейнери, термін зберігання яких близько 200 років. Протягом цього часу, зазначають екологи, вони не становитимуть загрози довкіллю. Проте 42 тонни ще й досі “на повітрі”. Вони лежать у безхозних складських приміщеннях, загрожуючи навколишньому середовищу, оскільки можуть викликати забруднення поверхневих і підземних вод та ґрунтів. Саме тому, за ініціативи голови Рівненської ОДА Василя Берташа планується виділити 400 тисяч гривень на утилізацію незаконтейнеризованих пестицидів, щоб назавжди покінчити з цією проблемою.

Тепер про повітря. Найбільш забрудненим воно залишається на територіях Рівного, Дубна, Кузнецовська, Острога, а також Здолбунівського, Рівненського, Дубенського, Острозького та Костопільського районів. Основними забруднювачами атмосферного повітря є підприємства ВП “Рівненська АЕС” (Кузнецовськ), ВАТ “Рівнеазот” (Рівне), ТОВ “Свиспан Лімітед” (Костопіль), ВАТ “Рокитнівський склозавод” (Рокитне), ТзОВ “ОДЕК-Україна” (смт.Оржів), ВАТ “Волинь-цемент” (Здолбунів), ЗАТ “Консюмерс-Скло-Зоря” (с.Зоря). Загальні викиди в атмосферу цих підприємств становлять близько 54 відсотків від викидів усіх підприємств області.

Крім цього маємо в області ще й два екологічно-небезпечних підприємства - ВП “Рівненська АЕС” і ВАТ “Рівнеазот”. Основними забруднювачами водних ресурсів залишаються “Рівнеоблводоканал” та Дубноводоканал.

Оприлюднити ці данні допомогло Державне управління охорони навколишнього середовища у Рівненській області, яке здійснює комплексний контроль та регулювання процесів відтворення природних ресурсів, рослинного і тваринного світу, розвиток заповідної справи, збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, контроль за утилізацією промислових відходів тощо.

Нещодавно фахівці обласного управління охорони навколишнього середовища спільно з харківським науково-виробничим центром “Природа” розробили екологічну карту, за допомогою якої можна побачити, де в області екологічно забруднені території, а де чисті. Карта поновлюється кожні два роки, а

її примірники надаються органам місцевої влади та освітнім закладом.

На екологічній карті видно розташування сміттєзвалищ, місця зберігання пестицидів, вибухонебезпечні об’єкти, місця викидів нечистот у поверхневі води. Таким чином можна отримати екологічну оцінку якості водоймищ, обсяги шкідливих викидів у атмосферу. Поруч представлена ма-па, яка показує рівень радіаційного забруднення, оглядаючи яку стає очевидно, що найбільш екологічно забрудненою є північна частина області, на що у переважній більшості впливають наслідки аварії на ЧАЕС.

Наразі згідно з Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища проводиться Всеукраїнський конкурс із збереження віковічних дерев “Національне дерево України”. З його умовами можна ознайомитися на сайті - www.ecorivne.gov.ua.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: